Мальпігієві судини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мальпігієві судини — видільні та осморегулюючі органи у павукоподібних, багатоніжок та комах.

Мальпігієві судини — трубчасті канальці, що є сліпими виростами кишечника на межі між середньою і задньою кишкою. У павукоподібних виникають з ентодерми середньої кишки, у багатоніжок та комах — з ектодерми задньої кишки. Утворені клітинами, апікальна частина плазматичної мембрани яких має численні мікроворсинки (щіткова облямівка), для базальної частини плазматичної мембрани характерна складчастість. Мускулатура стінок мальпігієвих судин забезпечує їхнє скорочення. Клітини мальпігієвих судин секретують у просвіт канальців рідину з високою концентрацією К+ (швидкість сечовиділення корелює з концентрацією К+ у гемолімфі, що омиває мальпігієві судини). Із сечі, що надходить у задню та пряму кишки, де адсорбується вода та деякі електроліти. Зневоднені кінцеві продукти обміну разом з неперетравленими рештками їжі видаляються через анальний отвір.

Число мальпігієвих судин у різних тварин значно варіює: у павукоподібних та багатоніжок — одна пара, у прямокрилих комах до — 120 пар, у перетинчастокрилих — до 150 (у попелиць та деяких первиннобезкрилих відсутні).

Мальпігієві судини названі іменем Марчело Мальпігі.

Посилання[ред.ред. код]

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.