Мезентеріальна ішемія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гостра мезентеріальна ішемія
КТ показує дилатовані петлі тонкого кишечника з потовщеними стінками (чорна стрілка), картина характерна для ішемії кишечника внаслідок тромбозу верньої брижової вени.
КТ показує дилатовані петлі тонкого кишечника з потовщеними стінками (чорна стрілка), картина характерна для ішемії кишечника внаслідок тромбозу верньої брижової вени.
КТ показує дилатовані петлі тонкого кишечника з потовщеними стінками (чорна стрілка), картина характерна для ішемії кишечника внаслідок тромбозу верньої брижової вени.
Інші назви мезентеріальний інфаркт, мезентеріальний тромбоз
Спеціальність Загальна хірургія, Судинна хірургія
Типи гостра, хронічна
Фактори ризику Фібриляція передсердь, серцева недостатність, хронічна ниркова недостатність, антифосфоліпідний синдром, Облітеруючий тромбангіїт, ДВЗ-синдром
Метод діагностики ангіографія, КТ
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 K55.9
DiseasesDB 29034
MeSH D065666
CMNS: Mesenteric ischemia у Вікісховищі

Гостра мезентеріальна ішемія, мезентеріальний інфаркт, мезентеріальний тромбоз — гострий стеноз артерій, які кровопостачають кишечник, що призводить до інфаркту та некротизації відповідного відділу кишечника. Як артеріальна емболія, так і венозний тромбоз, можуть відігравати вирішальну роль. Оклюзія мезентеріальних судин зазвичай вражає пацієнтів старшого віку з серцево - судинними захворюваннями в анамнезі.

Патогенез[ред. | ред. код]

Гостра мезентеріальна ішемія може бути неклюзивною (НОМІ) або окклюзивною (ОМІ), при цьому первинна етіологія надалі визначається як брижова артеріальна емболія (50%), мезентеріальний артеріальний тромбоз (15–25%), або мезентеріальний венозний тромбоз (5–15%)

Відповідно до уражених артерій при ОМІ, у приблизно 85 % випадків спостерігається оклюзія/стеноз верхньої брижової артерії, решта діляться приблизно порівну між черевним стовбуром і нижньою брижовою артерією. Стеноз нижньої брижової артерії клінічно легший і має сприятливіший прогноз, оскільки вона забезпечує кров'ю значно меншу зону.

Неоклюзивна мезентеріальна ішемія виникає приблизно в 20% випадків і, як правило, є наслідком вазоконстрикції верхньої брижової артерії, пов’язаної із низьким спланхнічним кровотоком. Пацієнти з НОМІ, як правило, страждають від важкої супутньої патології, зазвичай серцевої недостатності, яка може бути наслідком сепсису. Гіповолемія та застосування судинозвужувальних засобів можуть спричинити в даному випадку клініку інтестинальної ішемії.

Стадії[ред. | ред. код]

Мезентеріальна ішемія може бути небезпечною для життя і зазвичай протікає в три стадії:

Початкова стадія: проявляється сильним спазмоподібним білем у животі, можлива геморагічна (кривава) діарея, та початковими симптомами шоку, часто без захисного напруження передньої стінки живота. Біль в основному виникає в області пупка . Некроз ураженої частини кишечника починається вже через дві години після оклюзії, саме тому він вимагає термінових дій у будь-якому випадку!

Латентна стадія: оманливе полегшення болю і симптомів протягом декількох годин, зменшення перистальтики кишечника ("оманиливий спокій").

Стадія непоправного кишкового некрозу: паралітична кишкова непрохідність, перитоніт, та виражена загальна інтоксикація організму з розвитком поліорганної недостатності, шокового стану.

Діагноз[ред. | ред. код]

Діагноз виставляється на основі:

При неклюзивній мезентеріальній ішемії (НОМІ) - першочергово проводять консервативне лікування та лікування супутньої патології.

При оклюзійній мезентеріальній ішемії (ОМІ), тобто закупорці судини, показане екстрене хірургічне втручання з метою реваскуляризації ураженої ділянки кишечника шляхом відновлення кровотоку за допомогою ангіопластики або відкритої тромбектомії з накладанням стоми на місці ураженої ділянки кишки. Некротичні частини кишечника повинні бути видалені .

Прогноз: через швидкий перебіг, летальність до 80 % в залежності від стадії, та місця ураження. Це також пов'язано з тим, що діагноз зазвичай ставлять занадто пізно (складна диференціальна діагностика).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]