Миклухо-Маклай (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миклухо-Маклай
рос. Миклухо-Маклай
Жанр біографічний
Режисер Олександр Разумний
Сценарист Олексій Спєшнєв
В. Волькенштейн
У головних
ролях
Сергій Курилов
Галина Григор'єва
Михайло Астангов
Оператор Борис Петров
Композитор Микола Крюков
Художник Фелікс Богуславський
Кінокомпанія «Моснаукфільм»
Тривалість 90 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1947
IMDb ID 0040972
CMNS: Миклухо-Маклай у Вікісховищі

«Миклухо-Маклай» — радянський історико-біографічний фільм 1947 року режисера Олександра Разумного знятий на Московській кіностудії науково-популярних фільмів[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм знятий на основі літературної версії подій з життя відомого російського етнографа, антрополога, біолога і мандрівника, який вивчав корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії і Океанії. 1869 року Микола Миколайович Миклухо-Маклай робить повідомлення в Географічному товаристві про необхідність вивчення корінного населення островів Океанії. Рада товариства вирішую підтримати його починання і, після отримання невеликих коштів, вчений на військовому кораблі «Вітязь» вирушає в Нову Гвінею. Не бажаючи нав'язувати свою присутність жителям села, що знаходиться на березі, Микола Миколайович селиться на віддалі, в будинку, побудованому для нього матросами з «Вітязя». Відтепер його мета — зрозуміти навколишнє. Тубільці острова вміли будувати прекрасні плоти. Фігури на пирогах, на деревах на щитах являли собою не що інше, як перший прояв ідеографічної письменності. Вражала спритність, з якою тубільці виконували різні роботи, хоча велися вони примітивними знаряддями праці. Всі спостереження Миклухо-Маклай акуратно заносив в особливий зошит, який вів з першого дня свого перебування на острові. Від незвичних і важких умов життя в тропічному лісі Микола Миколайович серйозно захворів. Не менш важко було і його супутникам. Першим, від лихоманки, помер темношкірий підліток, потім — білий слуга Томсон, який перед смертю встиг зізнатися, що шпигував за російськими вченими за дорученням доктора Брандлера. Після багаторічної відсутності Миклухо-Маклай повертається в Сідней. Його вірною супутницею і помічником в науковій роботі стає Маргарита Робертсон, на якій він одружився після семирічної розлуки. Проникнення в Нову Гвінею «Німецької асоціації у Південних морях» і активна участь її представника доктора Брандлера змусило Миклухо-Маклая зайняти жорстку позицію. Йому належить важка боротьба за визнання його точки зору, що сформувалася в ході роботи з матеріалом, які накопичилися за довгі роки подорожей.

У ролях[ред. | ред. код]

В епізодах:
Аркадій Аркадьєв, Володимир Самойлов, Микола Волков, В. Маковейський, І. Брагінцева, А. Савельєв, Олексій Зубов (голова Географічного товариства), В. Керопьян, Л. Пирогов, В. Полетимський, П. Орловський.

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • Автор сценарію: Олексій Спєшнєв, В. Волькенштейн
  • Режисер-постановник: Олександр Разумний
  • Оператор-постановник: Борис Петров
  • Композитор: Микола Крюков
  • Художник-постановник: Фелікс Богуславський
  • Художник-консультант: С. Козловський
  • Режисер: С. Гельман
  • Оператор: П. Зотов
  • Звукооператор: А. Каміонський
  • Помічник звукооператора: Б. Кокін
  • Художник по костюмах: Лідія Байкова
  • Художник-гример: А. Сааджан
  • Гример: М. Виноградов
  • Монтажер: Н. Дзугутова
  • Асистент режисера: О. Разумная
  • Асистент оператора: Я. Панов
  • Консультант: професор Я. Рогінський
  • Директори: В. Шеєр, В. Брашеван

Критика[ред. | ред. код]

Фільм в австралійській пресі, зокрема сини Миклухи-Маклая — Олександр і Володимир, назвали пародією та чистою пропагандою[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]