Мотив (література)
Мотив — стійкий формально-змістовий компонент художнього твору чи критичної або літературознавчої праці, усвідомлена причина творчості або аналізу, зумовлена художніми та науковими потребами, відповідними інтелектуальними діями[1].
Приклади мотивів[ред. | ред. код]
- Шляхетний дикун
- Шляхетний розбійник
- Діва у біді
- Діва-воїтелька
- Допельгангер
- Побиття немовлят (мотив)
- Прекрасний принц
- Філософський камінь
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Літературознавча енциклопедія
Посилання[ред. | ред. код]
- 124; 444; 495/mode/1up?view=theater Мотив; «Нічне плавання по морю»; Сумація; Традиційна сюжетна модель // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 78; 124; 444; 495.
- Теми і мотиви поезії Шевченка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 77-235.
- Мотив // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 347. — 634 с.
|
