Мунц Мартина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мунц Мартина
нім. Martina Munz
Народилася 26 грудня 1955(1955-12-26) (68 років)
Цюрих, Швейцарія
Країна  Швейцарія
Місце проживання Галлау
Діяльність політична діячка
Alma mater Федеральна вища технічна школа Цюриха
Знання мов німецька і швейцарський діалект
Посада Member of the Swiss National Councild[1]
Партія Соціал-демократична партія Швейцарії
Сайт martinamunz.ch

Мартина Мунц (нім. Martina Munz; нар. 26 грудня 1955(19551226)Цюрих, Швейцарія) — швейцарська політик, член Соціал-демократичної партії Швейцарії, депутатка Національної ради[de] Федеральних зборів Швейцарії з 2013 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Входить до Національної ради[de] з 9 вересня 2013 року, коли зайняла місце Ганса-Юрга Фера[de], який пішов у відставку.[2] З того часу двічі переобиралася. В рамках парламентської роботи є членом комісії з правових питань Національної ради.

Згідно з власними заявами, Мунц вступила в Соціал-демократичну партію Швейцарії в 1993 році.[3] Є членом кантональною ради кантону Шаффхаузен[de] з січня 2000 року, а з березня 2009 року і керівницею відділення Соціал-демократичної партії Швейцарії в кантоні. 28 червня 2016 року була обрана президентом Швейцарського вільного альянсу за генетично немодифіковані продукти.[4]

Мунц здобула освіту в галузі сільського господарства в Федеральної вищої технічної школі Цюриха і є викладачкою професійної школи.

Одружена, виховує чотирьох дітей. Живе в комуні Галлау кантону Шаффгаузен.

4 лютого 2021 року взяла шефство над Юлією Слуцькою, засновницею «Press Club Belarus[be]» і білоруської політичної ув'язненої.[5] 28 вересня 2021 року стала патроном Олени Толкачьової, журналістки «TUT.BY» і політбранкою.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. parlament.ch council member database
  2. SP Schweiz: Eine Ikone tritt zurück [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.], Neue Zürcher Zeitung, 24 травня 2013
  3. Rubrik Über mich [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.] martinamunz.ch, 15 березня 2014
  4. Präsidium. [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] gentechfrei.ch, 7 листопада 2020.
  5. Members of Parliament from Switzerland, Germany and Ireland take over godparenthood for Yuliya Slutskaya, Katsiaryna Andreyeva and Vitold Ashurak (англ.). Libereco. 4 лютого 2021. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  6. Members of Parliament from Germany, Switzerland and Ukraine adopt political prisoners Piotr and Yuliya Marchanka, Alena Talkachova and Mikhail Ferenets (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 28 вересня 2021. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]