Цюрих

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цюрих
нім. Zürich
Герб
Вигляд на місто з найбільших церков, на обрії Альпи
Вигляд на місто з найбільших церков, на обрії Альпи
Розташування міста Цюрих
Основні дані
Країна Швейцарія
Регіон Цюрих
Засноване 929 (Перша згадка)
Населення 371 767 (2007)
Площа міста 91,88 км²
Поштові індекси 8000–8099
Телефонний код 41 01
Географічні координати 47°23′ пн. ш. 8°32′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 8.533° сх. д. / 47.383; 8.533Координати: 47°23′ пн. ш. 8°32′ сх. д. / 47.383° пн. ш. 8.533° сх. д. / 47.383; 8.533
Міста-побратими Сан-Франциско, Куньмін
Міська влада
Веб-сторінка www.stadt-zuerich.ch
Мер міста Elmar Ledergerber

Цю́рих (нім. Zürich, фр. Zurich, італ. Zurigo, лат. Turicum) — місто на північному сході Швейцарії, розташований на березі Цюрихського озера. Столиця німецькомовного кантону Цюрих. Найбільше за чисельністю населення місто країни — агломерація налічує близько 1,83 мільйонів чоловік[1].

Згідно з декількома дослідженнями у 2006 і 2007, Цюрих був названий містом «Найкраща якість життя» у світі. В 2012 році Цюрих визнано найдорожчим містом світу, за яким йдуть Токіо та Женева.[2]

Цюрих є одним із важливих транспортних вузлів Європи через те, що в місті розташований найбільший залізничний вокзал та міжнародний аеропорт. Цюрих є також міжнародним фінансовим центром, оскільки тут розташовані великі банки (UBS і Credit Suisse) та страхові компанії (Zurich Insurance Group und Swiss Re). Не зважаючи на відносно невелику кількість мешканців, Цюрих по праву вважається містом світового рівня. Цюрих є також одним із центрів туризму в Швейцарії внаслідок його розташування на Цюрихському озері, прекрасній старій частині міста, що підтримується в гарному стані, та різноманітним культурним дійствам й розвагам.

Цюрих у цифрах[ред.ред. код]

  • Населення [Джерело?]: 358 616 чол (станом на 1998 рік) (що відповідає кількості населення у повоєнні роки)
  • Максимум проживало 445 314 чол у 1962 році

Склад населення:

  • Корінне населення міста 105 000

Вихідці з інших провінцій Швейцарії:

  • Кантон Цюрих 30 000
  • Берн 22 000
  • Аргау 15 000
  • Ст. Галлен 16 000
  • Бюнднерланд 9 000
  • Люцерн 9 000
  • Інші кантони 50 000
  • Іноземці 102 000

Населення міста за статтю:

  • Чоловіки 48%
  • Жінки 52%

Приналежність до релігійних конфесій:

  • Протестанти 40%
  • Римо-католики 39%
  • Інші релігії і конфесії 21%

30% усіх мешканців має бюргершафт (статус, подібний до громадянства) міста Цюрих. З них обираються, наприклад, Громадянський відділок Націоналрат, 125 народних представників у Парламенті Цюриха, котрі вирішують справи з надання бюргерства іноземцям (в тому числі — вихідцям з інших місцевостей Швейцарії). За 10 років бюргерство міста Цюрих отримало 3500 чоловік.

Клімат у Цюриху — перехідний між океанським західноєвропейським та континентальним східноєвропейським. Оскільки західноєвропейські повітряні потоки переважають, то в більшості домінує теплий та вологий вітер з Атлантичного океану, що зумовлює загалом помірніший клімат, ніж мав би бути на таких географічних широтах.

Середня температура:

  • Січень 0,5°С
  • Травень 12,2°С
  • Влітку 15,4-17,7°С (макс. вдень до 36,8°С)
  • Вересень 12,9°С
  • Мін t° за 100 років −24,2°С
  • Макс t° за 100 років +36,8°С
  • Найбільше опадів випадає у серпні, найменше — в лютому.
  • Сонце в середньому сяє 140 днів на рік

Райони міста (називаються крайсами): 12 районів

Висота над рівнем моря:

  • Цюрих 409 м.н.р.м.

Пагорби міста:

  • Цюрихберг 676 м н.р.м.
  • Кеферберг 578 м н.р.м.
  • Уєтліберг 871 м н.р.м.
  • Адлісберг 701 м н.р.м.
  • Річка Ліммат (витікає з міста) 392 м н.р.м.(найнижча точка над рівнем моря)

Площа міста з водоймищами 9 187,2 Га

  • Довжина по периметру міста 57,6 км
  • Протяжність 12,7 км (північ-південь), 13,4 км (захід-схід)

1934 року відбулося так зване айнгемайндунг — включення до складу міста довколишніх сіл, завдяки якому Цюрих збільшився майже удвічі (11% — будівлі, 24% — ліс, 14% — вулиці і дороги, 6% — водоймища).

Цюрихом управляє виконавчий орган — Штадтрат (міськрада), котра складається з 9 членів (4 SDP, 2 FDP, 1 CSP, 1 зелений, 1 LdU). Законодавчий орган — Гемайндерат — 125 чоловік (49 SDP, 26 FDP, 26 SVP, 8 CVP, 7 зелених, 4 LdU, 2 AL, 1 FraP, 1 EVP, 1 SD).

Обидва органи переобираються кожні 4 роки — міська рада за мажоритарною системою, а гемайндерат — за пропорційною. Кожен район (крайс) становить одну виборчу дільницю.

Цюрих — найважливіший економічний центр Швейцарії. У місті процвітають такі галузі (у порядку спадання):

  • машинобудування
  • легка промисловість
  • банки
  • страхові компанії
  • міжнародне сполучення

Підприємств всього 25 000 (на 1995)

  • Банки і фінанси 449
  • Сільське господарство 26 (285 у 1939)
  • Найманих працівників 317 000 чол.
  • Роздрібна торгівля 27 000 чол.
  • Банки і фінанси 35 000 чол.
  • Туризм 19 000 чол.
  • Будівництво 21 000 чол.
  • Графіка, видавництво,
  • машинобудування, оптика,
  • електроніка і електротехніка 11 000 чол.
  • Сільське господарство 100 чол.
Панорама Цюриха з гори Утліберг
Панорама Цюриха з гори Утліберг
Вид на Цюрихське озеро й Швейцарські Альпи з боку Цюриха
Вид на Цюрихське озеро й Швейцарські Альпи з боку Цюриха

Історія[ред.ред. код]

У римські часи Цюрих був місцем збору податків у Галлії[Джерело?].

Замок Каролінгів, побудований на місці римського Латинського замку онуком Карла Малого у 835 році. Людовик II Німецький заснував Фраумюнстерське абатство у 853 році для дочки Гільдегарди. Він заповів жіночому бенедиктинському монастирю землі Цюриха, Урі, і ліс Албіс, і надав йому недоторканність, здійснюючи пряме керівництво над ним. 1045 року імператор Генріх III надав жіночому монастирю право тримати ринки, збирають податки і дрібну монету, а тому фактично зробив ігуменю правителем міста.

Міський мур був побудований протягом 1230-х, додавши місту 38 гектарів. Імператор Фредерік II надав ігумені Фраумюнстер звання герцогині у 1234 році. Ігуменя призначила міського голову, і вона часто надавала громадянам міста право на карбування монет. Проте, політична влада жіночого монастиря поволі ослабла у XIV столітті, почавшись з установи цехових законів у 1336 році Рудольфом Бруном, який також став першим незалежним головою міста, не призначеним ігуменею.

Цюрих приєднується до Швейцарської конфедерації (який у той час була вільною конфедерацією де-факто незалежних держав) як п'ятий член у 1351.

Цюрих був вигнаний з конфедерації у 1440 через війну за територію з Тоггенбургом (Давня Цюрихська війна). Цюрих зазнав поразки у 1446, і знову увійшов до конфедерації у 1450.

Цвінглі розпочав Швейцарську Реформацію у той час, коли він був головним проповідником в Цюриху. Він жив там з 1484 до смерті у 1531.

6 вересня 1839 більша частина мурів, збудованих з XVII століття, були зірвані, задля майбутнього розвитку міста.

У 1859 році був підписаний Цюрихський договір між Австрією, Францією, і Сардінією.

У 1847 році розпочала дію залізниця Іспанія-Бонн, швейцарська ділянка якої Цюрих, — Баден.

1871 рік встав до дії залізничний вокзал.

Цюрих помилково бомбардувався під час Другої Світової Війни.

Панорама нічного Цюриха
Панорама нічного Цюриха

Економіка[ред.ред. код]

В місті розташована штаб-квартира компанії Barry Callebaut, одного з лідерів світового виробництва шоколаду.

Культурний і науковий центр[ред.ред. код]

Загальний вид на Гросмюнстерську церкву

Цюрих — місто сучасного мистецтва і науки. Цюрихський університет і вища школа мистецтва привертає в місто творчу молодь з Швейцарії і Європи.

Цюрих належить до провідних центрів Європи за кількістю та значущістю музеїв, що знаходяться тут. Тут працювали знамениті художники і архітектори, декілька художніх музеїв міста володіють багатими колекціями. Найвідоміший з них — Кунстгаус ам Гаймплац (Kunsthaus am Heimplatz), де в повному об'ємі відображена історія розвитку європейського мистецтва впродовж двох тисячоліть. Серед представлених художників: Моне, Мане, Сезанн, Клеї, Мондріан, Киріко, Матісс, Пікассо, Крокував, великі збори дадаїстів. Значна колекція експонатів, присвяченій історії і культурі Швейцарії, представлена в Швейцарському історичному музеї (Schweizerisches Landesmuseum).

Провідна театральна сцена — Цюрихський оперний театр.

Кунстхаус — один із найбільших художніх музеїв країни. Близько 180 всесвітньо визнаних шедеврів.

Спорт[ред.ред. код]

В місті базуються футбольні команди Цюрих (футбольний клуб) та Ґрассгоппер.

У жовтні — листопаді проводиться тенісний турнір ІІ категорії Zurich Open серед жінок.

Відомі уродженці[ред.ред. код]

  • Панчо Владіґеров (1899–1978) — болгарський композитор-піаніст, диригент, музичний педагог.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Riegelnig, Judith (23. August 2012). «Bevölkerung Stadt Zürich 2/2012» (Pressepublikation). Präsidialdepartement der Stadt Zürich, Statistik. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 19. Oktober 2012. 
  2. Jetzt ist Zürich die teuerste Stadt der Welt, Tagesschau, vom 14. Februar 2012, abgerufen am 17. Februar 2012
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]


Швейцарія Це незавершена стаття з географії Швейцарії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.