Мусагеница (станція метро)
| «Мусагеница» | |
|---|---|
|
М1 М4  | |
| Загальні дані | |
| Тип | крита наземна |
| Проєктна назва | «Въртопо» |
| Платформи | |
| Кількість | 2 |
| Тип | берегові |
| Форма | прямі |
| Довжина | 102 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 8 травня 2009 |
| Архітектор(и) | Олена та Фарід Пактіавал |
| Інженер(и)-конструктор(и) | Румяна Костадинова |
| Транспорт | |
| Район міста | ЖК «Мусагеница» |
| Виходи до |
бул. «Андрій Сахаров» вул. Пловдивське поле |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:00 |
| Час закриття | 23:58 |
| Код станції | 3023; 3024 |
| Географічні координати | 42°39′31″ пн. ш. 23°21′52″ сх. д. / 42.65861° пн. ш. 23.36444° сх. д. |
 | |
| М4 (Софія) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мусагеница (болг. Мусагеница) — спільна станція Першої та Четвертої ліній Софійського метрополітену. Введена в експлуатацію 8 травня 2009
крита наземна станція з двома береговими платформами, Довжина платформи 102 м., розташована на бул. «Андрій Сахаров», на існуючому мосту. Має один вестибюль, розташований під станцією. Станція має попередньо закладену функціональну схему і розміри, які обумовлені конструкцією моста і не можуть бути змінені.
Станція є компактним за формою циліндром еліптичного перетину, з комунікаціями що поступово розширюється в центральній зоні.
Виконана в нетрадиційному для станції метро стилі, чиї овальні обсяги, ажурна конструкція, свіжі квіти і матеріали створюють ефект легкості. Динаміка чергування щільних і прозорих підлог підкреслює рух, а комбінація блакитного і тепло-жовтого кольору в інтер'єрі символізують небо і сонце, повітря і світло.
Із зовнішнього боку станція являє прозорий синьо-зелений тубус, обтятий щільними сріблястими кільцями. Покрита полікарбонатом з ультрафіолетовим захистом і різним ступенем прозорості. Тубус обшитий алюмінієвим оздобленням з ізоляцією, що оберігає пасажирів від літньої спеки.
З невідомих причин станція є єдиною з усіх станцій, на якій неможлива безкоштовна пересадка з однієї платформи на іншу платформу.
Архітектори: арх. Олена і арх. Фарід Пактіавал, інж.арх. Румяна Костадинова
Галерея[ред. | ред. код]
-
Мусагеница, зовнішній вигляд -
Мусагеница, зовнішній вигляд
