Міністерство екологічного переходу Франції
| Міністерство екологічного переходу | |
|---|---|
| (MEDD[1], MEEM[1], MTES[1], MEEDM[1], MTE і MTE-MCT) | |
  | |
| Загальна інформація | |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція[2] |
| Дата створення | 1830 |
| Штаб-квартира |
Hôtel de Roquelaure 246 Boulevard Saint-Germain Paris |
| Кількість співробітників | 35 865 осіб (2022)[3] |
| Відповідальні міністри | Барбара Помпілі |
| Голова | Крістоф Бешу |
| Підвідомчі органи | Scientific and Technical Centre for Buildingd, Centre d'études et d'expertise sur les risques, l'environnement, la mobilité et l'aménagementd, French National Agency for Water and Aquatic Environmentsd, Institut national de l'environnement industriel et des risques (France)d, National Agency for Radioactive Waste Managementd, Q60614743?, Q60999016?, Q60614747?, Q24930522?, Directorate General for Civil Aviationd і France. Direction générale de la prévention des risquesd |
| ecologie.gouv.fr(фр.) | |
 |
| Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Франції |
|
|
 Категорія • Інші країни |
Міністерство екологічного переходу (фр. Ministère de la Transition écologique )[4], зазвичай називають Міністерством екології, є департаментом уряду Франції. Він відповідає за підготовку та реалізацію державної політики у сферах сталого розвитку, клімату, енергетичного переходу та біорізноманіття. Барбара Помпілі була призначена міністром екологічного переходу 6 липня 2020 року під керівництвом прем'єр-міністра Жана Кастекса[5].
Історія[ред. | ред. код]
8 січня 1971 року за президента Жоржа Помпіду було створено Міністерство навколишнього середовища (Ministere de l'Environnement) як міністерство, підпорядковане прем'єр-міністру Франції. Першим міністром навколишнього середовища був Роберт Пуджаде. З 1974 по 1977 рік посада була перейменована на міністра якості життя; у 1978 році він став міністром навколишнього середовища та способу життя. Сталий розвиток був доданий у 2002 році.
Компетенції[ред. | ред. код]
Міністерство відповідає за екологічну політику країни (збереження біорізноманіття, застосування Кіотського протоколу щодо клімату, екологічний контроль промисловості), транспорт (відділи регулювання повітряного, автомобільного, залізничного та морського сполучення), національні парки та житлову політику. Міністерство розподіляє кошти між дослідницькими установами чи радами[6]. З 2017 року міністерство також відповідає за енергетичну політику[7].
Підпорядковані установи[ред. | ред. код]
- Бюро розслідування та аналізу безпеки цивільної авіації (BEA)
- Генеральний директорат цивільної авіації (DGAC)
- Французьке управління біорізноманіття (OFC)
Колишні назви[ред. | ред. код]
- 1971 рік : Міністерство охорони природи та навколишнього середовища (Ministère de la Protection de la nature et de l'environnement)
- 2007 рік : Міністерство екології та сталого розвитку (Ministère de l'Écologie et du Développement durable)
- 2012 рік : Міністерство навколишнього середовища, сталого розвитку та енергетики (Ministère de l'Écologie, du Développement durable et de l'Énergie)
- 2016 рік : Міністерство навколишнього середовища, енергетики та моря (Ministère de l'Environnement, de l'Énergie et de la Mer)
- 2017 рік : Міністерство екологічного та солідарного переходу (Ministère de la Transition écologique et solidaire)
- 2020 рік : Міністерство екологічного переходу (Ministère de la Transition écologique)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г https://dicosigles.fr/
- ↑ Nationally designated areas (CDDA)
- ↑ https://www.budget.gouv.fr/files/files/plf/plf2022/PLF_2022-I.pdf
- ↑ Composition du Gouvernement. Gouvernement.fr (фр.). 20 березня 2018.
- ↑ Qui sont les ministres du gouvernement Castex ?. Le Monde.fr. 6 липня 2020.
- ↑ Ministry for Ecology, Sustainable Development and Energy (MEDDE). Архів оригіналу за 18 December 2012.
- ↑ Geert De Clercq, Benjamin Mallet (17 травня 2017). Green activist Hulot named French ecology minister, EDF stock slumps. Reuters. Процитовано 7 лютого 2018.
Hulot's job title, "minister of ecology and solidarity", does not mention energy, but government sources told Reuters he will be responsible for energy matters.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ministère de l'Ecologie, de l'Énergie, du Développement durable et de la Mer (фр.)
- « Організаційна схема ». (англ.)
- Склад Уряду - офіційний сайт (англ.)
- Міністерство державного планування та навколишнього середовища (англ.) (Архів)
- Міністерство екології, сталого розвитку та просторового планування (архів) (фр.)
