Намисто Антуана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перша ітерація
Друга ітерація

Намисто Антуана (антуанівська множина[1]) — приклад підмножини евклідового простору, яка гомеоморфна канторовій множині, але при цьому має неоднозв'язне доповнення.

Побудував Луї Антуан[ru] 1921 року[2].

Побудова[ред. | ред. код]

Намисто будується як перетин спадної послідовності компактних множин:

такої, що кожне є об'єднанням скінченного числа неперетинних повноторів.

Якщо найбільший діаметр повнотора в прямує до нуля при , то перетин:

є компактною цілком незв'язною множиною без ізольованих точок, а отже гомеоморфним канторовій множині.

З іншого боку, можна вибрати послідовність так, що доповнення до отриманого неоднозв'язне, для цього перетин з кожним повнотором у має утворювати замкнутий ланцюг, як на малюнку.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Болтянский В.Г., Ефремович В.А.[ru]. Наглядная топология. — М. : Наука, 1982. — 160 с. — (Бібліотечка «Квант»[ru])
  2. Antoine, Louis (1921), «Sur l'homeomorphisme de deux figures et leurs voisinages», Journal Math Pures et appl. 4: 221—325