Наукова містифікація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наукова містифікація — замаскований під наукову теорію обман, фальсифікація наукових досліджень, публікація вигаданих «сенсаційних» відкриттів, використання фіктивних експертів та ін.[1]

Причини[ред. | ред. код]

За словами Девіда Гудстайна з Каліфорнійського технологічного інституту, існують спонукальні мотиви для вчених вчиняти неправомірну поведінку,[2].

Коротке підсумування:

Кар'єрний тиск[ред. | ред. код]

Наука все ще є дисципліною, яка сильно орієнтована на кар'єру. Вчені залежать від доброї репутації для отримання постійної підтримки та фінансування, а хороша репутація значною мірою залежить від публікації гучних наукових робіт. Отже, існує сильний імператив «публікувати або згинути». Очевидно, що це може спонукати відчайдушних (або спраглих слави) вчених сфабрикувати результати.

Простота «фабрикування»[ред. | ред. код]

У багатьох наукових галузях результати часто важко точно відтворити, оскільки вони закриті шумом, артефактами та іншими сторонніми даними. Це означає, що навіть якщо вчений фальсифікує дані, він може розраховувати на те, що йому це зійде з рук — або принаймні заявити про невинуватість, якщо його результати суперечать результатам інших у тій же галузі. Існує кілька надійних систем для розслідування можливих порушень, спроб висунути звинувачення або покарання за навмисні порушення. Це відносно легко обдурити, хоча важко точно знати, скільки вчених фабрикують дані.[3]

Грошовий прибуток[ред. | ред. код]

У багатьох наукових галузях найприбутковішим варіантом для професіоналів є продаж думок. Корпорації можуть платити експертам за підтримку продуктів прямо чи опосередковано через конференції. Психологи можуть заробляти гроші, неодноразово виступаючи свідками-експертами в справах про опіку для тих самих юридичних фірм.[4]

Приклади містифікації[ред. | ред. код]

Псевдонаукові торсіонні «теорії»[ред. | ред. код]

Проблема існування полів крутіння послужила ґрунтом для подальших псевдонаукових спекуляцій, які змушують із підвищеною сторожкістю ставитися до терміна «торсіонний» (відбувається англ. torsion — крутіння) у масі джерел[5].

Холодний ядерний синтез[ред. | ред. код]

Передбачувана можливість здійснення термоядерної реакції, що протікає при нормальних умовах (кімнатній температурі, атмосферному тиску).[джерело?] Звичайні умови термоядерної реакції — температура у мільйони градусів Кельвіна й високий тиск. Проте, частина авторів продовжують підтримувати ймовірність реалізації цієї теорії.[6]

Теорія відносності[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Л. В. Прокопович, 2019, С.124
  2. Goodstein, David (January–February 2002). Scientific misconduct. Academe. 88 (1): 28—31. doi:10.2307/40252116. JSTOR 40252116.
  3. Fanelli, D. (2009). Tregenza, Tom (ред.). How Many Scientists Fabricate and Falsify Research? A Systematic Review and Meta-Analysis of Survey Data. PLOS ONE. 4 (5): e5738. Bibcode:2009PLoSO...4.5738F. doi:10.1371/journal.pone.0005738. PMC 2685008. PMID 19478950.
  4. Л. В. Прокопович, 2019, С.125
  5. (рос.)Александров Е. В. Проблемы экспансии лженауки // Комиссия РАН по борьбе с лженаукой и фальсификацией научных исследований, Бюллетень № 1
  6. Холодний ядерний синтез і холодна трансмутація ядер. Реактор Россі. Кузьменко В.Б.(2017)

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]