Неореалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Неореалі́зм — напрям в італійському кіно та літературі 1940-х — 50-х років. Визначальними рисами неореалізму є наявність документальної основи твору (принцип вірності факту), увага до життя пересічної людини.

Неореалізм найтиповіше проявився у творчості режисерів Р. Росселіні («Рим — відкрите місто»), Л. Вісконті, В. Де Сіки, Дж. Де Сантіса та інших. Представниками неореалізму в літературі були Р. Вігано, І. Кальвіно, К. Леві, Е. Де Філіппо та ін.

[ред.] Джерело

• Короткий енциклопедичний словник з культури. — К.: Україна, 2003. ISBN 966-524-105-2