Нижня анастомотична вена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вена: Нижня анастомотична вена
Вена Лаббе зображена на нижньому малюнку з підписом G. A. P.
Латинська назва Vena anastomotica inferior
Збирає кров від    поверхнева середня мозкова вена[en]
Впадає в сигмоподібний синус[en]
MeSH Portal+Vein

Нижня анастомотична вена, або вена Лаббе, з'єднує поверхневу середню мозкову вену[en] з поперечним синусом в області його переходу у сигмоподібний синус[en][1].

Була вперше описана французьким вченим Шарлем Лаббе[en] 1879 року, на честь якого і отримала свою назву[2][3].

Топографія[ред. | ред. код]

Вена Лаббе відноситься до поверхневих вен мозку. Як і в інших судинах цієї групи в ній виділяють піально-арахноїдальну, субарахноїдальну та субдуральну частини. Піально-арахноїдальна частина безпосередньо збирає численні гілки від речовини головного мозку. Субдуральна частина розташовується безпосередньо під твердою мозковою оболоною в місця впадання у синус[4].

Функційне значення[ред. | ред. код]

Вена Лаббе забезпечує венозний відтік конвекситальної поверхні скроневої частки головного мозку[5]. Також нею відбувається відтік крові зі середньої мозкової вени у поперечний синус. Можливим є рух крові й у протилежному напрямку[6].

Клінічна картина ураження вени Лаббе[ред. | ред. код]

Вена Лаббе може бути ушкоджено під час хірургічних втручань або при тромбозі[7][8]. При цьому виникає порушення відтоку крові, що може привести до розвитку гострого порушення мозкового кровообігу і/або набряку мозку в області скроневої частки[9] з відповідною загальномозковою і осередковою неврологічною симптоматикою. До описаних при ураженні вени Лаббе загальномозкових симптомів відносять головний біль, нудоту, блювоту, світлобоязнь і втрату свідомості. Притаманними осередковими неврологічними симптомами є аграфія[8], афазія, центральний парез лицьового нерва, контрлатеральні парези руки і ноги[7]. Інсульти внаслідок порушення венозного відтоку по вені Лаббе досить рідкісні. Тромбоз вен кори головного мозку в загальній кількості гострих порушень мозкового кровообігу становить менше 1%[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нейрохирургическая анатомия, 2002, с. 130.
  2. (фр.) Labbé Ch. Note sur la circulation veineuse du cerveau et sur le mode de développement des corpuscules de Pacchioni // Arch. Physiol. (Paris). — 1879. — Т. 11. — С. 135—154.
  3. (англ.) Bartels R. H. M. A. , Van Overbeeke J. J. Charles Labbé (1851–1889) // Journal of Neurosurgery. — 1997. — Т. 87, № 3. — С. 477—480. — PMID 9285623 .
  4. Нейрохирургическая анатомия, 2002, с. 129.
  5. (англ.) Koperna T., Tschabitscher M., Knosp E. The termination of the vein of “Labbé” and its microsurgical significance // Acta Neurochirurgica (Wien). — 1992. — Т. 118. — С. 172—175. — PMID 1456102 .
  6. (рос.) Б. Н. Клоссовский. Анатомия вен мозга и венозных синусов // Циркуляция крови в мозгу. — М., 1951. — С. 40.
  7. а б Lustig, 1998, с. 5.
  8. а б (англ.) Yokota T., Ishiai S., Furukawa T., Tsukagoshi H. Pure agraphia of kanji due to thrombosis of the Labbé vein // J Neurol Neurosurg Psychiatry. — 1990. — Т. 53. — С. 335—338. — DOI:10.1136/jnnp.53.4.335.
  9. (англ.) Thomas B., Krishnamoorthy T., Purkayastha S., Gupta A. K. Isolated left vein of Labbe thrombosis // Neurology. — 2005. — Т. 65, № 7. — С. 1135. — PMID 16217077 .
  10. (англ.) Singh R., Cope W. P., Zhou Z. Isolated cortical vein thrombosis: case series // J. Neurosurg.. — 2015. — Т. 123. — С. 427—433. — PMID 25794339 .

Література[ред. | ред. код]