Обговорення:Гімачал-Прадеш

Стаття Гімачал-Прадеш є частиною Вікіпроєкту «Адміністративні одиниці країн світу», який покликаний покращувати всі сторінки, що присвячені географічній тематиці. Якщо ви бажаєте покращити вміст Вікіпедії з цієї теми, будь ласка, приєднайтеся до проєкту. Щиро запрошуємо всіх зацікавлених осіб.

Ця стаття є частиною Проєкту:Індія (рівень: IV)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Індією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
IV (заготовка)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Індія має рівень «заготовка, стаття-стаб».
	Чим допомогти: Додайте шаблон {{Вікіпроєкт:Індія}} на сторінки обговорення усіх статей, що стосуються Індії

Правопис назви

Вважаю , що залишати у вікіпедії переклади назв топонімів, які по відношенню до даного реєстру є застарілими -є недоречно. http://www.ukrmap.com.ua/u/1/files/asia.pdf Якщо розглядати з вашої позиції - то так , треба обережно відноситись до онових правописів, які прийшли до нас з еміграції зараз /"правопис Жулинського " та інші/. В них дійсно є речі, які притаманні більш не літературні йа діалектній мові.

Проте залишати як основний "радянські " переклали не можна . І цей факт є більш переконливим Я нав'язливо прошу дотримуватись в вікіпедії цієї інструкції з тих позицій - інструкція розроблювалась у складі міжнародних лінґаістичгних комісій, я телефонував у Картографія, що розробила інструкцію , і вони мені по це повідомили, тобто це не є думка когось , це є проведена робота. Працівники Карторафіі вивчають специфіку звучання ого чти іншого звуку і виходячи з результатів розробляють переклад. Якби інструкція являла собою просто заміну х на г та г на ґ - то було б підозріло, а цього нема. -ми всі знаємо історію , і то що при СРСР УКР МОВУ НАБЛИЖАЛИ ДО РОС МОВИ тому ми на рівні підсвідомості звикли до російського звучання а також через то що , науковий стиль укр мови при СРСР НЕ РОЗВИВАВСЯ , також через відсутність при СРСР і до початку 2000-х україномовного контенту по географію. - Залишання основним старих перекладів створює інформаційну кашу - підручники школи, ВУЗів, нові мапи та ЗМІ використовують нові переклади , повселюдно в той же час у вікіпедії залишаються старі.

Ми покоління, які закінчили школу в 1990 або середині 2000-х , ми вчилися ще за старим правописом - тому це цілком нормально наш спротив цим змінам . - Не хочу переводити у площину політики але тільки заміна на нові переклади дасть нам зрозуміьи "Україна -не Росія " щодо мови також використання української справдньої мови змінить нас ментально — Це написав, але не підписав користувач Bohdan Bondar (обговорення • внесок) 13:09, 9 березня 2017‎.

Не стосовно цього конкретного обговорення, а більш загально. Звичайно, у нас є люди, які все рівняють так, як в російській мові. Ви праві, коли кажете, що вони так звикли. Але зворотній принцип - «аби не так, як в москалів» - не менш, а навіть більш хибний. Бо часом створюються ну зовсім неправильні варіанти, аж до ОД. І виглядає це часто ну дуже смішно (а насправді сумно).

Тут якраз недавно постили цитату Оксани Забужко про 2 матриці - позитивну і негативну - стосовно співпадіння звучання чи написання слів в українській та російській мовах.

По темі - «Картографія» розробила інструкцію для своїх потреб. Яка не відповідає жодному правопису - ні сучасному, ні попередньому, ні пропонованим новим варіантам. Якщо її дотримуватись, то треба, наприклад, писати «Бразілія», «Конґо», «Сірія», «Бельґія» і т.д. Але в нас її використовують як аргумент тільки для якогось конкретного випадку. Інші недоліки чомусь запроваджувати не пропонують.

Стосовно звучання - українська мова не є повністю фонетичною, в нас не пишеться так, як чується. Наприклад, неможливе буквосполучення рь (це стосовно одного паралельного обговорення); буква ґ вживається дуже обмежено (це якраз багатовікова традиція української мови, а не «совковість» чи щось подібне - варто порахувати кількість слів на цю букву у словнику Грінченка або сучасних - їх буде півтори-дві сотні); для загальних назв діє правило «дев'ятки» , а для власних - ні, тому ми пишемо, наприклад, «Дизель», але «Рудольф Дізель», хоча в оригіналі, звучання, ясна річ, однакове. Різні слова, навіть споріднені, прийшли за посередництва різних мов і у різні часи, тому їх звучання та написання відрізняється (Рим - Рома). і т.д.

А загалом, мова-конструкція досить консервативна. В історії було чимало випадків, коли певну мову намагались «осучаснити»/«очистити»/«повернути до джерел» - такі спроби зазвичай якщо й мають успіх, то хіба лише частковий, тим часом втрат від нього набагато більше, принаймі у короткостроковій перспективі ---V Ryabish (обговорення) 19:23, 9 березня 2017 (UTC)