Обговорення:Двоїна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

про поліпшення статті[ред. код]

Эту статью можно улучшить, если:

1) обратить внимание на распространённость пар:
пара глаз, пара ушей, пара рук, пара плеч, пара локтей, пара ног, пара коленей, пара рогов, ...
пара катетов, пара фокусов эллипса, пара комплексных корней, ...
пара полюсов, пара сил, ...
2) указать, что вытеснение двойственного числа множественным числом основано на следующей верной импликации

Примечание

Example

There are apples on the table.

is on the table.
is on the table. is on the table.

Галактион 13:19, 24 липня 2009 (UTC)[відповісти]

Вельмишановний Ґалактіоне, я вельми перепрошую, але ув Вас у п'ятому знаку помилка... https://en.wikipedia.org/wiki/User:Intranser Intranser

Спроую розтлумачити. (Чи правильно я зрозумів?) Нехай є слово у двоїні. Припустимо, «штани». «Одні штани» — це двоїна. А «багато штанів» — це вже множина? Чи все ще двоїна («багато» (число) + «штанів» (родовий відмінок двоїни))? Так відбувається змішування понять двоїни і множини. Для деяких слів (наприклад «очі», у множині мало би бути «ока»), що позначають пари, навпаки, двоїна витіснила множину. --W.M.drossel 09:45, 3 серпня 2010 (UTC)[відповісти]

Двоїна в українській мові[ред. код]

  • Реліктові форми Очі, плечі, очима, плечима.
  • Форма іменника, що поєднується з числівниками 2, 3, 4, проміжна між називним множини та родовим однини. (N.B. Це не є родовий відмінок однини, як помилково свідчать деякі джерела, а саме родовий двоїни!)

Протиставлення двоїни і множини: «одними дверима» — «багатьма дверями»--W.M.drossel 08:43, 14 травня 2010 (UTC)[відповісти]

некоректно[ред. код]

У статті написано - Окрім української, серед слов'янських, лише словенська, нижньолужицька та верхньолужицька мови зберегли цю граматичну категорію.

Сучасна Українська мова не має цієї категорії, щоб ви там не писали, а лише її залишки, так само, як і УСІ слов,янські мови крім словенської і лужицьких. Не треба займатись аматорством

Згоден. Треба чітко зазначити, що двоїна для української мови є архаїзмом.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:48, 1 липня 2014 (UTC)[відповісти]
Попри всі намага͡ння ок'купантів знищити _саму_мову_(починаючи ще з Київського ізводу! а͡дже Церковнослов'янська має читатися viдповідно до місцевої вимови...), низвести Вкраинську до 'нарі͡ччя' викорінюючи такі питомі риси як розрізне͡ння [г]/[ґ](натомість наса͡джувалося південно_російське_ "гека͡ння"), "двоину"("два/три/чотири кольори", "два/три/чотири дні" etc), кличну форму, м'яку "полтавську" вимову Лл, массово виховуючи школоту що _тільки_й_знає_ що вказувати, як розмовляти ПРАВИЛЬНО тим хто дійсно розмовляють, наса͡джуючи російську термінолоґію(в купі з російською вимовою!) замість нормальних запозиче͡ннь; Вкраинська мова живе, що є взагалі-то дивом! https://petition.president.gov.ua/petition/103372 195.114.145.222 09:22, 11 серпня 2020 (UTC)[відповісти]

Достовірність фактів[ред. код]

Дивне речення: «Під насильницьким упливом російської мови форма чоловічого роду два витіснила форму середнього роду…». При цьому не наведено жодного джерела, які б підтверджували цей факт. Це твердження має кілька слабких місць, а саме:

  • якби сучасне узгодження імен з числівниками в український розвинулося за рахунок виключно російського впливу, чому ми маємо сучасні два брати, два сини, а не два брата, два сина — за зразком російської?
  • якби двоїна витіснялася множиною під впливом російської, чому її нема в більшості слов'янських мов, у тому числі тих, що не зазнавали цього впливу?

Я не кажу про неточність визначення «…форма чоловічого роду два витіснила форму середнього роду…». Йшлося, очевидно, про узгодження іменника середнього роду з числівником «два». --В.Галушко (обговорення) 17:53, 11 липня 2017 (UTC)[відповісти]

Оформлення[ред. код]

@Michael 2M:, звертаю Вашу увагу на оформлення і зручночитаність статті. Ви додали багато цікавої, докладної інформації, але вона неупорядкована, для непідготованого читача буде складно розібратися. Пропоную скоротити розділ, що стосується двоїни в давньоруській мові (тим більш, що про це можна прочитати в статтях «Відмінок в українській мові», «Займенник»). Про форми дієслів доречно написати в статтях «Аорист», «Імперфект». Також прошу переоформити розділ «Двоїна у мовах світу»: списки таким чином (щоб одне-два слова чергувалися з цілими абзацами) оформляти небажано. --В.Галушко (обговорення) 18:53, 9 вересня 2017 (UTC)[відповісти]

ПРИРІВНЯТИ[ред. код]

ПРИРІВНЯТИ до: [[1]]. --Микола Івкі (обговорення) 13:04, 5 жовтня 2017 (UTC)[відповісти]

Сучасний ужиток двоїни[ред. код]

В статті пише:

Тепер в українській мові лише два слова повністю зберегли двоїну: око та вухо.

Бодай в діаспорі дуже поширені були також: грошима, дверима.

Правда, необхідно пам'ятати, що перед розпаду Союзу, велика білшість, ні, майже вся еміграція з України була з Галичини, Волині, й Закарпаття. Тобто можливо, що такий вжиток довше зберігся на заході України (за Австрії і Польщі), і з тому перейшов в діаспору, але занепав на „великій Україні”.

-- д-р (мед.) Марко Д. Бей Клівленд, Огайо