Обговорення:Падіння метеорита на Уралі 2013 року

Назва статті

Метеоритна подія звучить, якось, неоковирно (щонайменше я про термін «метеоритна подія» чую вперше). Можливо перейменувати на «Вибух метеороїда (варіант: Вибух боліда) над Уралом у 2013 році» або «Падіння метеорита (варіант: Метеоритний дощ) на Уралі у 2013 році». --Pavlo1 (обговорення) 18:41, 15 лютого 2013 (UTC)

Можна й переіменувати, росіяни хочуть собі назву «Челябінський метеорит», але поки його ще не знайшли (якщо знайдуть), може хай буде «Падіння метеорита на Уралі у 2013 році».--Romanbibwiss (обговорення) 21:01, 15 лютого 2013 (UTC)

Ну, якщо інших зауважень/пропозицій не надійшло — переіменовую. --Pavlo1 (обговорення) 10:33, 16 лютого 2013 (UTC)

Назву статті (Падіння метеорита на Уралі 2013 року) слід змінити - описані явища називають болідами, а не метеоритами. Метеорит - це космічне тіло, що впало на землю, а в цьому випадку ніяких уламків так і не було знайдено. Та й локалізація (на Уралі) неточна. Вже зрозуміло, що головні події відбулися поблизу Челябінська. Уточнення щодо року події року теж зайве - інших подібних подій нема. --Olvin (обговорення) 01:01, 17 лютого 2013 (UTC)

Можна вже перейменувати й на Чебаркульський метеорит.--Dim Grits 14:53, 21 лютого 2013 (UTC)

Можливо, але не все так просто. По-перше, назву метеорита офіційно ще не затверджено, є лише пропозиція. Крім того, знайшли інші шматки (не на озері Чебаркуль). Як їх називатимуть - невідомо. Яку назву отримає явище в цілому теж поки не зрозуміло. В англовікі є окремі статті: одна - про явище (чи то подію), а друга - власне про метеорит, осколки якого знайдено. Це ж різні речі. У росіян теж уже дві статті й вони обговорюють, чи слід їх об'єднувати. Консенсусу там поки не видно. Я схиляюся до того, щоб розділити статті про подію та про знайдений метеорит. --Olvin (обговорення) 15:17, 21 лютого 2013 (UTC)

Зв‘язок з астероїдом 2012 DA14

Позиція академічної науки є досить дивною: і на Заході, і на Сході всі дружно стверджують, що зв‘язок між Челябінським болідом та астероїдом 2012 DA14 є відсутній. Це – не так! Для доведення достатньо скористатися елементарними знаннями небесної механіки, які не виходять за межі середньої школи. Третій узагальнений закон Кеплера гласить:

${\frac {T_{a}^{2}(M_{Sol}+m_{a})}{T_{E}^{2}(M_{Sol}+M_{E})}}={\frac {a_{a}^{3}}{a_{E}^{3}}}$,

де $M_{Sol}=1.9891\cdot 10^{30}$ - маса Сонця;

$M_{E}=5.9736\cdot 10^{24}$ - маса Землі;

$m_{a}=1.3\cdot 10^{8}$ - маса астероїда АД14;

$a_{E}=1AU$ - земна піввісь орбіти;

$a_{a}=0.9103AU$ - піввісь орбіти астероїда;

$T_{E}=365.25$д – період обертання Землі;

$T_{a}=317.2$д – період обертання астероїду.

Враховуючи співвідношення між масами

$m_{a}\ll M_{E}\ll M_{Sol}$

третій закон Кеплера можна переписати в спрощеному вигляді:

${\frac {T_{a}^{2}}{T_{E}^{2}}}=0.7542$

${\frac {a_{a}^{3}}{a_{E}^{3}}}=0.75432$

${\frac {a_{a}^{3}}{a_{E}^{3}}}{\frac {T_{E}^{2}}{T_{a}^{2}}}=1.00016$

Дані взяті з англомовної Віки з врахуванням останнього впливу Землі. Таким чином, любий астероїд, який знаходиться між орбітами Землі та Венери підкоряється законам Кеплера і тому зміна його періоду обертання навколо Сонця обумовлена зміною його напівосі обертання. Більше того, всі ці зміни обумовлені тільки впливом Землі і не залежать від маси астероїду! Іншими словами наш Челябінський гість є осколок астероїда АД14, який «тріснув» під час першого візиту до Землі в 2012 році. Безумовно, під час часткового руйнування обидва осколки розлетілись під невеликим кутом, що привело до різних площин обертання навколо Сонця. Проте періоди обертання обох осколків практично НЕ змінилися (різниця в 16 годин є нікчемна в порівнянні з похибками впливу інших факторів). Можна нагадати, що в минулому астероїд АД14 був знайдений чисто випадково, вже на його відльоті від Землі оптичними засобами, і тому він уже не розділявся на ДВА (телескопи низької роздільної здатності). Для розрізнення необхідно було використати радіолокаційні методи, проте не встигли. Таким чином розрахунки проводились для цілісного об‘єкта. Звідси і т.з. зміна параметрів орбіти майже на 10%! Про точність розрахунку параметрів орбіти Челябінського гостя, афелій якого доходить до орбіти Юпітера, скромно промовчу: вона повністю лежить на совісті тих, хто її розраховував по вказівці «зверху» (щоб не налякати громаду).

Необхідно відзначити, що граничний радіус Роше орбіти для Землі рівний для твердих тіл:

$R_{E.rigid}=1.788\cdot 10^{7}$м

та для рідинних тіл:

$R_{E.fluid}=3.439\cdot 10^{7}$м.

Ці дані з англомовної Вікі. Останнє наближення астероїда ДА14 було близько 27тис.км, а це означає, що він знаходився в межах вищевказаних радіусів (тобто для рихлого тіла, в якому існують внутрішні напруження, цілком можливий розвал). Типовим прикладом подібного розвалу є комета Комета Шумейкерів — Леві 9 (D/1993 F2) . Комета була відкрита 24 березня 1993 року і вже тоді вона подрібнена на фрагменти. 7 липня комета пройшла в 15 000км від хмар Юпітера, і приливні сили роздробили її на 21 окремий фрагмент, розмірами до 2 км в діаметрі. Вона розтягнулясь на 200тис.км. При черговому зближенні з Юпітером в липні 1994 року всі фрагменти врізалися в атмосферу Юпітера зі швидкістю 64 км/сек.…46.211.183.245 15:42, 26 лютого 2013 (UTC)