Метеорит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Метеорит Вілламетт

Метеори́т (від грец. μετέωρος, «підвішений у повітрі») — тверде тіло небесного походження, що впало на поверхню Землі з космосу. Більшість знайдених метеоритів мають вагу від декількох грамів до декількох кілограмів. Найбільший зі знайдених метеоритів — Гоба.

Саме явище падіння тіла з космосу, називається метеором, якщо воно не яскравіше — 4-ї зоряної величини, в іншому випадку (яскравіше або помітні кутові розміри тіла) — болідом. Космічне тіло до падіння називається метеорним тілом і класифікується по астрономічних ознаках, наприклад, це може бути комета або астероїд. Аналогічні падінню метеорита явища на інших планетах і небесних тілах звичайно називаються просто зіткненнями між небесними тілами.

Основними компонентами метеоритної речовини є залізо-магнезіальні силікати й нікелисте залізо. Розповсюджені мінерали, що входять у силікати метеоритної речовини, - це олівіни (Fe, Mg)2Si4 і піроксени (Fe, Mg)Si3 Вони присутні в силікатах або у вигляді дрібних кристалів або скла, або як суміш із різними пропорціями.

Зміст

[ред.] Хондрити

Численні кам'яні метеорити поділяються на дві групи: хондрити й ахондрити. Хондрити названі так через наявність незвичайних включень сферичної або еліптичної форми - хондр. Розмір хондр буває від декількох міліметрів і вище.

[ред.] Вуглецеві хондрити

Вуглецеві хондрити позначаються буквою "C". Містять багато заліза, що перебуває у зв'язаному стані в силікатах. Вони більш темні й таке забарвлення вуглецевим хондритам надає мінерал магнетит (Fe3O4), невелика кількість графіту, сажі й органічних сполук.

[ред.] Ахондрити

Група кам'яних метеоритів (близько 10%) - ахондрити. У них немає хондр і вони хімічно не схожі на хондрити. Ахондрити становлять ряд від майже мономінеральних олівінових або піроксенових порід до об'єктів, подібних за структурою й хімічним складом із земними й місячними базальтами. Вони бідні залізом і сидерофільними домішковими елементами, у них трохи різний вміст Fe, Mg й Ca. В оновному ці метеорити схожі на вивержені породи Землі й Місяця, що пройшли магматичну диференціацію. Вважається, що ахондрити утворилися з вихідної речовини хондритового складу в одному процесі диференціації, що дав і залізні метеорити. Ахондрити ділять на групи за мінеральном складом. Назва кожної з груп відповідає або назві основного мінералу, або назві метеориту, яким можна вважати типовим представником даної групи: оголені (97% за масою становить ортоенстатит), уреїліти (85% олівіну), діогеніти (95% ортопіроксену), говардити (40-80% ортопіроксену) і евкрити (40-80% піжоніту).

[ред.] Залізо-кам'яні метеорити

Залізо-кам'яні метеорити поділяють на два типи, що розрізняються хімічними й структурними властивостями: паласити й мезосидерити. Паласитами називають ті метеорити, силікати яких складаються із кристалів магнезіального олівіну або їхніх уламків, укладених у суцільній матриці з нікелистого заліза. Мезосидеритами називають залізо-кам'яні метеорити, силікати яких являють собою в основному перекристалізовані суміші з різних силікатів, що входять також до складу металу.

Залізні метеорити майже цілком складаються з нікелистого заліза й містять невеликі кількості мінералів у вигляді включень. Нікелисте залізо (FeNi) - це твердий розчин нікелю в залізі. При високому вмісті нікелю (30-50%) никелистое залізо перебуває, в основному, у формі теніту (γ-фаза) - мінералу із гранецентрованої структури, при низькому (6-7%) вмісті нікелю в метеориті никелистое залізо складається майже з камаситу (α-фаза) - мінералу з об'ємно-центрованою ґраткою.

[ред.] Залізні метеорити

Метеорити залізні - метеорити, що складаються головним чином з нікелистого заліза (90-91% Fe), з невеликою домішкою фосфору й кобальту.

[ред.] Окремі метеорити

[ред.] Див. також

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82
Особисті інструменти