Метеорит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Метеорит Вілламетт

Метеори́т (від грец. μετέωρος, «підвішений у повітрі») — тверде тіло небесного походження, що впало на поверхню Землі з космосу.

Існують різні дані про кількість метеоритів, що падають на Землю, які залежать від точності вимірювань. Вважають, що за добу падає 5-6 тонн метеоритів, або 2 000 тонн на рік. Крім того, за добу на земну поверхню падає від 300 до 20 000 тонн метеоритного пилу.[1]. Більшість знайдених метеоритів мають вагу від декількох грамів до декількох кілограмів. Найбільший зі знайдених метеоритів — Гоба, маса якого за оцінками (так як метеорит ніколи не зважувався) досягала майже 90 тонн[2].

Зміст

[ред.] Загальний опис

Саме явище падіння тіла з космосу, називається метеором, якщо воно не яскравіше — 4-ї зоряної величини, в іншому випадку (яскравіше або помітні кутові розміри тіла) — болідом. Космічне тіло до падіння називається метеорним тілом і класифікується за астрономічними ознаками, наприклад, це може бути комета або астероїд. Аналогічні падінню метеорита явища на інших планетах і небесних тілах звичайно називаються просто зіткненнями між небесними тілами.

Основними компонентами метеоритної речовини є залізо-магнезіальні силікати й нікелисте залізо. Розповсюджені мінерали, що входять у силікати метеоритної речовини, — це олівіни (Fe, Mg)2SiO4 і піроксени (Fe, Mg)SiO3 Вони присутні в силікатах або у вигляді дрібних кристалів або скла, або як суміш із різними пропорціями.

[ред.] Класифікація

[ред.] Хондрити

Численні кам'яні метеорити поділяють на дві групи: хондрити й ахондрити. Хондрити названі так через наявність незвичайних включень сферичної або еліптичної форми — хондр. Розмір хондр буває від декількох міліметрів і вище.

[ред.] Вуглецеві хондрити

Вуглецеві хондрити позначаються буквою «C». Містять багато заліза, що перебуває у зв'язаному стані в силікатах. Вони темніші, таке забарвлення вуглецевим хондритам надає мінерал магнетит (Fe3O4), невелика кількість графіту, сажі та органічних сполук.

[ред.] Ахондрити

Група кам'яних метеоритів (близько 10%) — ахондрити. У них немає хондр і вони хімічно не схожі на хондрити. Ахондрити становлять ряд від майже мономінеральних олівінових або піроксенових порід до об'єктів, подібних за структурою й хімічним складом із земними й місячними базальтами. Вони бідні залізом і сидерофільними домішковими елементами, у них дещо різний вміст Fe, Mg й Ca. Здебільшого ці метеорити схожі на вивержені породи Землі та Місяця, що пройшли магматичну диференціацію. Вважається, що ахондрити утворилися з вихідної речовини хондритового складу в процесі диференціації, що також призвів до утворення залізних метеоритів. Ахондрити поділяють на групи за мінеральном складом. Назва кожної з груп відповідає або назві основного мінералу, або назві метеориту, який можна вважати типовим представником даної групи: оголені (97% за масою становить ортоенстатит), уреїліти (85% олівіну), діогеніти (95% ортопіроксену), говардити (40-80% ортопіроксену) і евкрити (40-80% піжоніту).

[ред.] Залізо-кам'яні метеорити

Залізо-кам'яні метеорити поділяють на два типи, що розрізняються хімічними й структурними властивостями: паласити та мезосидерити. Паласитами називають ті метеорити, силікати яких складаються із кристалів магнезіального олівіну або їхніх уламків, укладених у суцільній матриці з нікелистого заліза. Мезосидеритами називають залізо-кам'яні метеорити, силікати яких являють собою в основному перекристалізовані суміші з різних силікатів, що входять також до складу металу.

[ред.] Залізні метеорити

Залізні метеорити майже цілком складаються з нікелистого заліза (90-91% FeNi), з невеликою домішкою фосфору та кобальту, і містять невеликі кількості мінералів у вигляді включень.
Нікелисте залізо (FeNi) — це твердий розчин нікелю в залізі. За високого вмісту нікелю (30-50%) нікелисте залізо перебуває, в основному, у формі теніту (γ-фаза) — мінералу гранецентрованої структури, за низького (6-7% нікелю) нікелисте залізо майже повністю складається з камаситу (α-фаза) — мінералу з об'ємно-центрованою ґраткою.

Серед залізних метеоритів виділяються ще гексаедрити (Ni <6%) і атаксити (Ni: 16 - 26%), у яких не проявлена ​​октаедрична структура. На полірованій поверхні гексаедритів зазвичай видно дуже тонке штрихування, яке називають неймановими лініями. Хорошим прикладом гексаедриту є пластина метеорита Coahuila.[3]

[ред.] Окремі метеорити

[ред.] Метеорити, що знайдені на території України

На території України зареєстровано за останні століття падіння 43 метеоритів, з них чотири — залізні. Ось найвідоміші з них:

  • Метеорит «Жигайлівка» — перший метеорит, знайдений на території України (упав 12 жовтня 1787 р. в Харківській губернії біля слободи Жигайлівка, тепер Тростянецького району Сумської області)[2].
  • Метеорит «Княгиня» — упав на Закарпатті 9 червня 1866 р. Було зібрано до тисячі його масивних уламків. Найбільша частина — вагою 286 кг — нині є експонатом Віденського музею природничої історії.
  • Метеорит «Мигія» — упав поблизу села Мигія Єлизаветградського повіту Херсонської губернії влітку 1889 року. Один з перших метеоритів, в якому виявлено хлорит, а також органічну речовину (сполучення вуглецю з воднем і киснем).[4]
  • Найбільшим метеоритом в Україні й в усій Європі вважають Іллінецький (Вінницька область) 400 млн років тому.

[ред.] Влучання метеоритів у людей

Перший в історії задокументований випадок влучання метеорита в людину відбувся 30 листопада 1954 р. в місті Силакауга, округ Талладеґа штат Алабама, США. Один з уламків хондрита (Н4) вагою 3,86 кг та розміром з апельсин, пробив дах будинку і, відбившись рикошетом від радіоприймача, травмував сплячу жінку.

Інший випадок був зафіксований у червні 2009 року, коли метеорит розміром з горошину врізався в чотирнадцятирічного німецького школяра Герріта Бланка, що прямував у цей момент до школи. Він потрапив в руку підлітка, а потім відскочив і зробив у землі кратер діаметром в 30 сантиметрів. Хлопець відбувся дзвоном у вухах, який пройшов через декілька годин, і шрамом завдовжки в 7,5 см на руці.[5][6]

[ред.] Посилання

  1. «Железо в космосе» — глава з книги М. О. Мезеніна Занимательно о железе. М. «Металлургия», 1972. 200 с. (рос.)
  2. а б Кравчук П. А. Рекорды природы. – Любешов: Эрудит, 1993, 216 с.: ил. ISBN 5-7707-2044-1 , с. 16
  3. Частина метеориту Coahuila з колекції С.-Петербурзького гірничого унверситету
  4. Метеоритна колекція РАН (рос.)
  5. «На німецького школяра впав метеорит.» Відомості.UA 12 червня 2009 (укр.)
  6. «14-year-old hit by 30,000 mph space meteorite». The Telegraph Thursday 23 February 2012 (англ.)
Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:

[ред.] Див. також

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами