Обговорення:Похід Владислава на Москву

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: 46.35.247.3 5 років тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку

@Geohem: ви могли б обґрунтувати, чому так, а не інакше (я за Сагайдачного і непримирення)? Усе ж, люди були одної віри (проти яких він воював), а католицизм наступав після Берестейської унії. Хіба не виходить, що він не мав навпаки православних берегти, чи хоча б не нападати (в тому числі, на тодішню Москву)?--Viiictorrr (обговорення) 15:48, 8 червня 2017 (UTC)Відповісти

Він нападав, це вже просто факт. Причин було багато: окрім православ'я, Сагайдачний вважав себе шляхтичем Речі Посполитої, тому підкорявся волі короля, а московитів в ті часи запорожці вважали єретиками, тому не сприймали, як однієї віри, окрім того вони були союзниками татар та турків. --Geohem 15:56, 8 червня 2017 (UTC)Відповісти
Так він напав, аби поставити на трон польського короля. Він хоч і був підданцем Речі Посполитої, та хіба він не робив рейди в Крим, на султанські володіння, тобто вже всупереч волі короля польського?--Viiictorrr (обговорення) 17:11, 8 червня 2017 (UTC)Відповісти
Сагайдачний був за порозуміння із короною, тому і розплачувався булавою. --Geohem 10:26, 9 червня 2017 (UTC)Відповісти
Про єретиків, питання до вас Geohem: і, що, раптом змінилося за два роки, в голові Сагайдачного? Невже очі побачили, те, що раніше не бачили...? Чому вже у 1620 року Сагайдачний по взаємній домовленості з Москвою зустрічає Патріарха Єрусалимського Феофана, який був з візитом у Москві i прибув під охороною московських стрільців на кордон з Річчю Посполитою, і вже під охороною запорожців Сагайдачного рушив далі у Київ, де Феофан висвятив Іова Борецького у Митрополити Київські і Галицькі - з яким Сагайдачный вже в 1624 році пише листа першому обраному Михайлу Федоровичу Романову, мова оригіналу: «последи же и о нас, российского ти племени единоутробным людем державы ти и твоему самому царскому величеству родом плоти и родом духа единоя» - до якого, від імені Сагайдачного додавалося звернення запорожців служити Цареві Московському...! На що Сагайдачному, Михайло Федорович Романов відповів ухильно, що він: Вдячний запорожцям, але зараз немає війни ні з Польщею, ні з Османами, тому поки що Цар виділяє «легку» платню запорожцям ! Уважно! Це 1624 рік ! До Переяславської Ради ще 30 років ! Виходить що (працею Сагайдачного i Митрополита Іова Борецького) всі ці 30 років Запорожці вже сиділи на «легкiй» платні з Москви, одночасно «кредитуючись» і з корони Речі Посполитої! Так, що це...? Просто бізнес? Або, щось інше було у головi Сагайдачного, що, очевидно, ні як з «єретиками» не пов'язано, тому, що, на відміну від того ж Хмельницького, Сагайдачний не був ображений королівською владою, взагалі в шоколаді був, так що ж змінилося раптом в голові Сагайдачного після війни ? Невже прозрів, що не з тими воював ? Служив не тому «королю», не Православному? --46.35.247.3 10:27, 13 квітня 2019 (UTC)Відповісти