Обговорення:Руська Поляна (Україна)

Ця стаття є частиною Проєкту:Черкащина (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — покращувати усі статті, що розповідають про Черкаську область. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Черкащина.
	Чим допомогти: Необхідні статті • Незавершені статті Статистика відвідуваності статті «Руська Поляна (Україна)»

Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України.
	Чим допомогти: Допоможіть у доповненні даних про населення населених пунктів України Доповнюйте статті інформацією про пам'ятки Оновлюйте дані у статтях Долучайтеся до поточних обговорень

„Основний рід занять селян – землеробство” (Л. Похилевич „Сказание о населенных местностях Киевской губернии”, 1860 р.)
Більшість жителів села задовольнялася обробітком власних земельних наділів, які інколи обчислювалися кількома десятинами орної землі. Але одноосібне господарювання на землі було малоефективним. Так, статистичні дані, що збереглися, свідчать, що в 1907-1910 рр. врожайність жита на руськополянських землях становила 17пудів з десятини (2,7 ц/га), пшениця – не родила.
В кінці лютого 1919 р. в Черкасах відбувся з’їзд селянських депутатів, на якому розглядався стан земельного питання, організація комун в повіті.
На з’їзді вирішено створення комуни в руськополянській волості із 36 сімей (з інформаційного повідомлення Київського губземвідділу НаркомземуУРСР про організацію колективних господарств в Українському, Черкаському і Звенигородському повітах 7 травня 1919 р.).
В Руській Поляні перша с/г артіль „Нове життя” була створена 16.07.1923 р. Вона об’єднувала 52 їдців, мала 45 десятин землі (із списку с/г колективів Черкащини на 1.10.1925 р.). До 1929 р. в селі було два населених невеликих господарства: „Нове життя” та „Червоний пахар”. В кінці року було створено ще такі колгоспи: „Новий пахар”, „Праця”, „Вільний пахар”, „Перемога” та „П’ятирічку за чотири роки”.
Селяни відчули переваги колективного господарювання на землі. В 1929 р. в комуні „Новий пахар”, яку очолював Шапран Архип Федорович, урожайність жита склала 26,5 ц/га, в той час, як в одноосібних тільки по 13,5 ц/га.
В 1931 р. пройшло укрупнення колгоспів за рахунок існуючих господарств.
На дубині було створено колгосп „Перемога”, на хуторі – „Червоний хутір”, який після приїзду в село П.П. Постишева було перейменовано в колгосп ім.Постишева, а пізніше – в 1939 р йому дали ім’я „ім.Паризької Комуни”. В центрі – на базі трьох господарств „Нове життя”, „Новий пахар”, „Вільний пахар”, було створено колгосп ім.ВКП (б).
Водити їх стали Шевченко Максим Денисович, який став водієм під час служби в армії та киянин Микола Пскові.
На колгоспні поля прийшли трактори, було розгорнуто підготовку кадрів механізаторів.
16 липня 1932 р. в районній газеті було опубліковано лист двох с/г артілей - руськополянської „Червоний Хутір” та геронимівської „Шлях для заможника” – до всіх колгоспів району під девізом: „Подолати труднощі, ударно розгорнути жнива, хлібозаготівлі – таке наше завдання!”. В цій же газеті поміщено зведення про хлібозаготівлю за 15 липня. Колгоспи здавали хліб державі, а на Україні почався голод, який забрав життя більше, ніж у 1200 жителів села.
Особливо був тяжким 1933 рік. В руськополянський були створені похоронні команди з числа колгоспників. Траплялися випадки, коли тяжкохворих чи немічних людей без надії на одужання чи на те, що появиться їжа, за живо клали в труну і хоронили. Часто десятками хоронили без труни.
В Черкаському обласному державному архіві зберігся лист жительки с. Руська Поляна до сина червоноармійця, датований 14 травня 1933 р. В ньому вона пише:”Сообщаю тебе, что люди у нас сильно умирают, совсем мало осталось. До весны т.е. до нового врожаю вероятно никто и в живых не останется…” (Ф.Р.143, бп.І, скр. 37, арх.. 77 дв.).
Були випадки людоїдства… Урожай 1933 р. виявився непоганим, голод минув, як найстрашніший сон. В подальшому село розвивалося, відчутно збільшувалась кількість населення. Колгоспного шофера М.Д. Шевченка восени 1938 р. обрали головою колгоспу ім. Постишева. Ця людина помітна в історії села і в подальшому.