Окада Сабуросуке
| Окада Сабуросуке | ||||
|---|---|---|---|---|
| 岡田 三郎助 | ||||
 | ||||
| Народження |
12 лютого 1869 Саґа | |||
| Смерть | 16 грудня 1939 (70 років) або 1939[1] | |||
| Токіо | ||||
| Національність | японець | |||
| Країна |
 Японія | |||
| Жанр | Yōgad | |||
| Навчання | Nisho Gakusha University High Schoold | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | йога | |||
| Вчитель | Курода Сейкі і Рафаель Коллен | |||
| Відомі учні | Кавасе Хасуі, Li Mei-shud[2], Yen Shui-longd і Kuo Po-Chuand | |||
| Член | Hakubakaid[3] | |||
| Твори | Ladyd і продукт творчостіd | |||
| У шлюбі з | Yachiyo Okadad | |||
| Роботи в колекції | Artizon Museumd, Hiroshima Museum of Artd, Saga Prefectural Art Museumd, Saga Prefectural Museumd, Mie Prefectural Art Museumd, University of Michigan–Dearbornd і Ohara Museum of Artd | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Окада Сабуросуке у Вікісховищі | ||||
Окада Сабуросуке (яп. 岡田 三郎助 12 вересня 1869 — 23 вересня 1939) — японський художник періоду Мейдзі.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з самурайської родини. Третій син Ісіо Такаки, васала клану Набесіма. Народився 1869 року у місті Саґа. У 1886 році було всиновлено Окада Масадзо. Навчався живопису в школі західного мистецтва у Сояма Кіхіко. , 1891 року стає членом спілки художників «Мейдзі бідзюцукай». Після раптової смерті вчителя продовжує навчання в школі «Дайкікан» під керівництвом Хоріе Масаакі, яку закінчує в 1893 році. У тому ж році під впливом художників Курода Сейкі і Куме Кеїтіро захоплюється пленерним живописом. У 27 років він стає асистент-професором відділення західної живопису (йога) в Токійському художньому університеті і одним із засновників товариства «Хакубакай». У 1897 році отримує навчальну стипендію Міністерства культури Японії для продовження освіти і їде до Франції, де працює при майстерні Рафаеля Коллена.
У 1902 році Окада повертається на батьківщину і стає професором в Токійському художньому університеті. У 37 років він одружується з донькою драматурга Каору Осанаї. У 1907 році він входить до складу журі щорічної художньої виставки «Момбусо бідзюцу тенранкай» (скорочено «Бунтен»), організованої Міністерством культури Японії. В тому ж році виграв першу премію Токійської промислової виставки з картиною «Портрет Пані» У 1912 він створює спільно з Фудзісіма Такедзі «Інститут західного живопису Хонго».
У 1920 році стає членом Імператорської академії мистецтв. У 1930 році був відряджений міністерством культури Японії до Європи. У 1934 році призначається радником імператорського двору з питань мистецтва. У 1937 році стає одним з перших діячів культури, нагороджених заснованим Орденом Культури. Помер 1939 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Основними темами були пейзажі і портрети. Особливо добре малював портрети жінок, який зображувалися з теплими текстурами шкіри, елегантними і делікатними рисами. В його доробках західний стиль письма поєднується з японської та іншої східної тематикою, часто присутньо зображення жінок у стилі ню, характерного для західного мистецтва.
Крім своєї роботи в живописі, він також вивчав прикладне мистецтво і збирав у своєму будинку багато ремесел, таких як порцеляна і скло.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Nakamura Heisaburo: Okada Saburōsuke. In: Goto Shigeki (ed.): Gendai Nihon no bijutsu (Modern Japanese Prints), Vol.9. Shueisha, 1977.
- Japan Foundation: Japanische Malerei im westlichen Stil, 19. und 20. Jahrhundert. Ausstellungskatalog, Köln, 1985.
|
