Омельченко Юрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Омельченко Юрій Михайлович

Народився 7 серпня 1934 року в с. Козельщина Кременчуцького району Полтавської області.

Після закінчення в 1958 р. гідротехнічного факультету Одеського інституту інженерів морського флоту майже 16 років працював на Півночі та в Арктиці на реконструкції та будівництві морських портів Нарьян Мар, Анадир та Певек (в останніх двох портах - на посаді головного інженера). Працював на суднах технічного флоту.

У 1971 р. заочно закінчив механічний факультет Одеського інституту інженерів морського флоту.

В екстремальних кліматичних умовах Ю.М. Омель- ченком були розроблені нові технології при зануренні металевого шпунта, армуванні льодового покрову, зменшенні льодових завантажень на гідротехнічні споруди тощо. Разом із шукош-дослцщими інститутами "ЛенморНДГ-проекг” м. Ленінград та "ДальморНДІ- проекг" м. Владивосток у більше ніж 20 наукових роботах були використані накопичені ним матеріали при роботі на флоті та в морських портах. При цьому були систематизовані льодові навантаження в морських портах на гідротехнічні споруди, чим значно поліпшено їх технічну експлуатацію і в цілому флоту.

Враховуючи досвід, заслуги, пов'язані з розвитком морських портів Арктики та Півночі, Ю.М. Омельченко був призначений у 1974 р. начальником порту Находка Приморського морського пароплавства, де працював по 1979 р. А потім Міністерство Морського Флоту СРСР направило його працювати на Чорне море - порт Південний на посаду головного інженера. Тут, згідно з постановами уряду та наказом міністра Морського Флоту, будувався один із найбільших та найглибоководніших портів Радянського Союзу. Таких масштабних будівництв з освоєнням щорічно понад 40 млн крб держава не знала. Причому одночасно з повною інфраструктурою будувалося місто на 40 тис. мешканців. При величезному навантаженні керівництво Морського Державного Департаменту доручило організувати Міжгалузевий центр нетрадиційної енергетики, в якому отримали розвиток такі напрями, як сонячна та вітряна енергія, очистка питної та зливової води, очистка морської води до рівня питної. За останню роботу у 2003 р. у м. Познань (Польща) Центр отримав відповідні відзнаку та дозвіл і виступ по телебаченню.

У зв'язку з дефіцитом питної води в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні, ця робота має перспективу подальшого розвитку. Враховуючи відсутність портальних кранів вітчизняного виробництва в морських і річкових портах України, за вказівкою Департаменту Морського і Річкового порту України, головою робочої групи якого був призначений Ю.М. Омельченко, серед 17 учасників різних країн дозвіл на будування вітчизняного портального крана отримала Україна. Вітчизняний портальний кран вже експлуатується в морських портах України - Одесі, Феодосії, Ізмаїлі. Незважаючи на його значні переваги перед іншими виробниками портальних кранів, триває робота щодо його удосконалення, в тому числі і з вібро- та шумопоглинання. За цю роботу Юрій Михайлович Омельченко отримав патент на винахід. Голова робочої групи Міжнародного тендеру Ю.М. Омельченко був нагороджений Міжнародною Кадровою Академією Золотою Зіркою ”3а досягнення в науці" (2004 р.).

Ю.М. Омельченко є автором близько 90 друкованих праць, 9 книг, написаних самостійно і в співпраці з іншими авторами, понад 10 винаходів.

Джерела[ред. | ред. код]