Омотські мови
| Омотські мови | |
|---|---|
 Поширення омотських мов в Ефіопії | |
| Поширена в | Ефіопія |
| Регіон | Східна Африка |
| Носії | 5 900 000 осіб (2007) |
| Писемність | латиниця, ефіопське письмо |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
Омотські мови — група мов, присутня на південному заході Ефіопії. Ґеезьке письмо використовується в деяких омотських мовах, латинська абетка в деяких інших. Мови цієї групи досить аглютинативні та мають складні тональні системи (наприклад, мова Бенч). Загалом, на омотських мовах розмовляють приблизно 6,2 млн людей. Група омотських мов належить до афразійської мовної сім'ї, але дехто це заперечує.
Мови[ред. | ред. код]
Північна та південна гілки є загальновизнаними, з деякими суперечками щодо складу північної омотської. Основна дискусія стосується розміщення мов мао. Бендер (2000) класифікує омотські мови таким чином:
- Південна Омотська / Ароїдні (Хамер-Банна, Аарі, Дім, Каро)
- Північна Омотська / Неароїдні
- Мао
- Бамбасі
- Західна Мао (Хозо, Сезе, Ганза)
- Дізоїдні (Дізі, Шеко, Наї)
- Гонга — Гімоджан
- Гонга / Кефоїдні (Боро, Анфілло, Кафа, Шеккачо)
- Гімоджан
- Йемса
- Омето — Гіміра
- Бенч
- Чара
- Ометські мови
- Мао
Окрім термінології, ця класифікація відрізняється від класифікації Флемінга (1976) включенням мов мао, належність яких спочатку була суперечливою, та скасуванням групи «Гімоджан».
Хейворд (2003)[ред. | ред. код]
Хейворд (2003) відокремлює мови мао як третю гілку омотських мов і розділяє ометські та гімірські мови:
- Південна омотська
- Мао
- Північна омотська
- Дізоїдні
- Мови Та — Не
- Гонга
- Гімоджан
- Йемса
- Бенч
- Омето — Чара
Бленч (2006)[ред. | ред. код]
Бленч (2006) дає більш агностичну класифікацію:[1]
- Південна омотська
- Північна омотська
- Мао
- Дізоїдні
- Гонга
- Єм
- Гіміра
- Омето
Класифікація[ред. | ред. код]
Омотська, як правило, вважається найбільш віддаленною гілкою афразійських мов. Грінберг (1963) класифікував її як західну гілку кушитських мов. Флемінг (1969) стверджував, що замість цього її слід класифікувати як незалежну гілку афразійських мов. Цю думку Бендер (1971) висловив як консенсус серед більшості лінгвістів[2], хоча деякі лінгвісти дотримуються західно-кушитської теорії[3], або вважають, що південна омотська утворює окрему гілку, причому північна омотська є частиною кушитської групи. Бленч (2006) зазначає, що у випадку лексики, пов'язаної з медом, омотська схожа з іншими афразійськими мовам. Але що стосується лексики, пов'язаною з худобою, схожості відсутні. Бленч припускає, що розкол відбувся до появи скотарства. Кілька вчених висловили сумніви у тому, що омотські мови взагалі є частиною афразійської мовної сім'ї[4][5]. Тейл (2006) запропонував, щоб омотські розглядалися як самостійна мовна сім'я.[6] Однак загальний консенсус, заснований насамперед на морфологічних свідченнях, полягає в тому, що членство омотських мов у афразійській мовній сім'ї є добре встановленим.[7][8][9]
Реконструкція[ред. | ред. код]
Бендер (1987: 33-35)[10] реконструює наступні протоформи для праомотської та прапівнічноомотської, яка вважається похідною від праомотської .
| Українська | Праомотська | Прапівнічно-
омотська |
|---|---|---|
| попіл | *bend | |
| птах | *kaf | |
| укус | *sats’ | |
| груди | *t'iam | |
| кіготь | *ts'ugum | |
| померти | *hayk’ | |
| пес | *kan | |
| яйце | *ɓul | |
| вогонь | *tam | |
| трава | *maata | |
| рука | *kuc | |
| голова | *to- | |
| чути | *si- | |
| рот | *non- | |
| ніс | *si(n)t’ | |
| корінь | *ts'ab- | |
| змія | *šooš | |
| стояти | *yek’ | |
| це | *kʰan- | |
| ти | *ne(n) | |
| вода | *haats’ | |
| ми | *nu(n) | |
| ви | *int- | |
| зелений | *c'il- | |
| дім | *kyet | |
| зліва | *hadr- | |
| слон | *daŋgVr | |
| сестра, мати | *ind | |
| пахва | *šoɓ- | |
| човен | *gong- | |
| могила | *duuk | |
| блювота | *c'oš- |
Порівняння лексики[ред. | ред. код]
Зразок базової лексики 40 омотських мов від Блажека (2008):[11]
| Мова | око | вухо | ніс | зуби | язик | рот | кров | кістка | дерево | вода | їсти | ім'я |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Баскето | af | waytsi | sints | ačči | B ɪnts'ɨrs | no·na | suuts | mεk'εts | B mɪts | B waːtse | A moy- | B sumsa |
| Докка | af | waytsi | si·nts | ačči | ɨrs'ɪns | no·na | su·ts | mik'әts | mittse | wa·tsi | m- | suntsa |
| Мале | ’aːpi | waizi | sied‘i | ’ači | ’ɪndɪrsi | daŋka | sugutsi | mεgεtsi | mitsi | waːtsi | mo- | sunsi |
| Волайта | ayf-iya; A ayp'-iya | haytta | sir-iya | acca; A acc'a | int'arsa | doona | suutta; Ch maččamié | mek'etta | mitta | hatta | m- | sunta |
| Кулло | ayp'-iya | haytsa | siid'-iya | acc'a | ins'arsa | doona | sutsa | mek'etsa | barzap'-iya | hatsa | m- | sutta |
| Канча | ayp'e | hayts | sire | acc‘a | ins‘arsa | doona | suts | mek'etsa | mits | haats | m- | sunts |
| Мало | ’áɸe | hʌ́je | síd'e | ’áčʰә | ’irɪ́nts | dɔ́nʌ | sútsʰ | mεk‘ɨ́ts‘ | mɪ́ts | ’átsә | m- | sʊns |
| Гофа | ayp'e | haytsa | siide | acc'a | intsarsa | doona | sutsa | mek'etta | mitsa | hatse | m- | suntsa |
| Зала | ayfe | (h)aytsa | sid'e | ačča | int'arsa | duna | tsutsa | mitsa | hatsa | maa- | ||
| Гаму | ayp'e | haytsa | siire | acc'a | ins'arsa | doona | suuts | mek'ets | mitsa | hatse | m- | sunts |
| Даче | ayfe | hayts'e | siyd'e | acé | ɪntsεrs | duna | suts | mek'ets | šara | hatse | m- | sunts |
| Дорзе | ayp'e | waye | sire | acc'a | ins'arsa | duuna | suts | mek'etsa | mits | haats | m- | sunts |
| Ойда | ápe, ayfe | B haːye | sid'e | ’ač, pl. o·či | iláns | B doːna | suts | mεk'εts | mɪns'a | haytsi | mu’- | suntsu |
| Зайсе | ’áaɸε | waayέ | kuŋké | ’acc' | ints'έrε | baadέ | súuts' | mεk'έεte | mits'a | wáats'i | m- | č'úuč'e |
| Зергулла | ’aːɸe | wai | kuŋki | ’ac'e | ’insәre | haː’e | suːts | nεkεtε | mintsa | waːtse | m- | suːns |
| Ганджуле | ’áaɸε | waašέ | kuŋkε | gaggo | ints'úrε | baadέ | súuts' | mεk'έtε | mits'i | waats'i | m- | ts'únts'i |
| Гідіко | ’áaɸε | waašέ | kuŋké | gaggo | ints'úrε | baadέ | súuts'i | mεk'εte | míts'i | wáats'i | m- | ts'únts'i |
| Качама | ’áaɸε | uwaašέ | kuŋkέ | gaggo | ints'úrε | baadέ | súuts'ε | mέk‘έtee | mits'i | wáats'i | m- | ts'únts'i |
| Койра | ’áɸε | waayέ | siid'ε | gaggo | ’únts'úrε | ’áaša | súuts' | mεk‘έεte | míts'e; Ce akka | wáats'e | múuwa | súuntsi |
| Чара | áːpa | wóːya | sínt'u | áč'a | ’íns'ila | noːná | súːta | mertá | mítsa | áːs'a | ḿ-na | sumá |
| Бенч | ap | (h)ay | sint' | gaš; san | eyts' | non | sut | mert | inč | so’ | m’ | sum |
| Ше | af | ai | sint' | gaš | ets' | non | sut | mεrt | enc | so’ | mma | sum |
| Ямса | aafa; kema | odo | siya | a'ya | terma | noono | anna | mega | i'o | aka | me | suna |
| Бворо | aawa | waaza | šint'a | gaša | albeera | noona | ts'atts'a | mak'әttsa | mitta | aatsa | maa- | šuutsa |
| Анфілло | aːfo | waːjo | šiːnto | gaːššo | εrɪːtso | nɔːno | ts'antso | šaušo | mɪːtso | yuːro | m | šiːgo |
| Кафа | affo, aho | wammo; kendo | muddo | gašo | eč'iyo | nono; koko | dammo | šawušo | met'o | ač'o | mammo; č‘okko | šiggo |
| Моча | á·p̱o | wa·mmo | šit'ó | gášo | häč'awo | no·no | damo | ša·wúšo | mit'ó | à·č'o | ma̱·(hä) | šəgo |
| Дізі | ab-u | aːi | sin-u | ažu | yabɪl | εd-u | yεrm-u | us | wɪč | aːi | m- | sɪm-u |
| Шако | áːb | aːy | B sɪnt' | áːč'u | érb | eːd | yärm | uːsu | íːnču | áːy | m̥̀- | suːm |
| Наї | ’aːf | B haːy | si.n | B acu | B yalb | eːdu | yarbm | ’uːs | B incus | B hai | m- | suːm |
| Мао | áːfέ | wáːlέ | šíːnt'έ | àːts'ὲ | ánts'ílὲ | pɔ́ːnsὲ | hándέ | máːlt‘έ | ’íːntsὲ | hàːtsὲ | hà míjà | jèːškέ |
| Сезе | aːb, áːwi | wέὲ | šíːnté | háːts'έ, haːnsì | jántsílὲ/ t'agál | waːndè | hámbìlὲ | bàk‘ílí | ’innsì | háːns'ì | máːmɔ́ | nìːší |
| Хозо | abbi | wεεra | šini | ats'i | S wìntə́lә | waandi | hambilε | bak‘ilε | S ’íːnti | haani | maa | iiši |
| Діме | ’afe, ’aɸe | k'aːme | nʊkʊ | F baŋgɪl; ɪts; kәsɪl | ’ɨdәm | ’afe; B ’app- | maχse; F dzumt | k‘oss; F k‘ʊs | ’aχe; B haːɣo | naχe; B nәːɣ- | ’ɨčɨn | mɨze; F naːb |
| Хамер | api, afi | k'a(ː)m- | nuki | ’ats' | ’ad'ab | ap- | zum'i | leːfi | ak'- | noko | kʊm- | nam- |
| Банна | afi | k'ami | nuki | atsi | adʌb/adɪm | afa | zump'i | lεfi | ɑhaka/haːk'a | noko | its-; kum- | na(a)bi |
| Каро | afi | k'ami | nuki | asi | attәp' | M ’apo | mәk'әs | lefi | aka | nuk'o | isidi | |
| Аарі | afi | k'ami | nuki | atsi; B kasel geegi | adim | afa | zom'i | lεfi | ahaka | noɣa; B nɔk'ɔ | its- | nami |
| Убамер | a·fi | ɣ/k'a·mi | nuki | atsi | admi | afa | mək'əs ~ -ɣ- | lεfí | aɣa | luk'a, luɣa | ’its- | na·mi |
| Галіла | a·fi | k'a·mi | nuki | ači | admi | afa | mәk'әs | lεfí | aɣa/aháɣa | lu·ɣa/lo·ɣa | ič- | la·mi |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Blench, 2006. The Afro-Asiatic Languages: Classification and Reference List [Архівовано 2013-10-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Hayward (2000:85)
- ↑ Lamberti (1991), Zaborksi (1986)
- ↑ I. M. Diakonoff (1998) Journal of Semitic Studies 43:209: «It is quite evident that cultural ties between Proto-Semitic and the African branches of the Afrasian macrofamily must have been severed at a very early date indeed. However, the grammatical structure of [Common Semitic] (especially in the verb) is obviously close to that of Common Berbero-Libyan (CBL), as well as to Bedauye. (Bedauye might, quite possibly, be classified as a family distinct from the rest of Kushitic.) The same grammatical isoglosses are somewhat more feebly felt between Semitic and (the other?) Kushitic languages. They practically disappear between the Semitic and the Omotic languages, which were formerly termed Western Kushitic, but which actually may not be Afrasian at all, like their neighbours the Nubian languages and Meroitic.»
- ↑ Newman (1980)
- ↑ Rolf Theil (2006) Is Omotic Afro-Asiatic? [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] pp 1–2: «I claim to show that no convincing arguments have been presented [for the inclusion of Omotic (OM) in Afro-Asiatic (AA)], and that OM should be regarded as an independent language family. No closer genetic relations have been demonstrated between OM and AA than between OM and any other language family.»
- ↑ Gerrit Dimmendaal (2008) «Language Ecology and Linguistic Diversity on the African Continent», in Language and Linguistics Compass 2/5:841: «Although its Afroasiatic affiliation has been disputed, the allocation of Omotic within this family is now well-established, based on the attestation of morphological properties that this family shares with other Afroasiatic branches.»
- ↑ Ehret, Christopher (17 грудня 2010). History and the Testimony of Language (англ.). University of California Press. ISBN 978-0-520-94759-7.
- ↑ Lecarme, Jacqueline (1 січня 2003). Research in Afroasiatic Grammar Two (англ.). John Benjamins Publishing. ISBN 978-90-272-4753-7.
- ↑ Bender, Lionel M. 1987. «First Steps Toward proto-Omotic.» Current Approaches to African Linguistics 3 (1987): 21-36.
- ↑ Blažek, Václav. 2008. A lexicostatistical comparison of Omotic languages. In Bengtson (ed.), 57–148.
Наведені джерела[ред. | ред. код]
- Bender, M. Lionel. 2000. Comparative Morphology of the Omotic Languages. Munich: LINCOM.
- Fleming, Harold. 1976. Omotic overview. In The Non-Semitic Languages of Ethiopia, ed. by M. Lionel Bender, pp. 299–323. East Lansing, MI: Michigan State University.
- Newman, Paul. 1980. The classification of Chadic within Afroasiatic. Universitaire Pers Leiden.
Загальна омотська бібліографія[ред. | ред. код]
- Bender, M. L. 1975. Omotic: a new Afroasiatic language family. (University Museum Series, 3.) Carbondale, IL: Southern Illinois University.
- Blench, Roger. 2006. Archaeology, Language, and the African Past. AltaMira Press
- Hayward, Richard J., ed. 1990. Omotic Language Studies. London: School of Oriental and African Studies.
- Hayward, Richard J. 2003. Omotic: the «empty quarter» of Afroasiatic linguistics. In Research in Afroasiatic Grammar II: selected papers from the fifth conference on Afroasiatic languages, Paris 2000, ed. by Jacqueline Lecarme, pp. 241–261. Amsterdam: John Benjamins.
- Lamberti, Marcello. 1991. Cushitic and its classification. Anthropos 86(4/6):552-561.
- Zaborski, Andrzej. 1986. Can Omotic be reclassified as West Cushitic? In Gideon Goldenberg, ed., Ethiopian Studies: Proceedings of the 6th International Conference pp. 525–530. Rotterdam: Balkema.