Ефіопія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Ефіопія |
|||||
|
|||||
 |
|||||
| Столиця | Аддис-Абеба 38°89′ пн. ш.; 77°04′ зх. д. |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Офіційні мови | Амхарська | ||||
| Державний устрій | |||||
| - Президент | Гірма Уольде-Гіоргіс Лука | ||||
| - Прем'єр-міністр | Мелес Зенаві | ||||
| Незалежність | Х ст. до Р.Х. | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 1 104 300 км² км² | ||||
| Населення | |||||
| - Густота | 70 осіб/км²/км² | ||||
| ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
| - Повний | $12,98 триліонів (1) | ||||
| - На душу населення | $60,099 млн (3) | ||||
| Валюта | Ефіопський бир (ETB) (ETB) |
||||
| Часовий пояс | (UTC) | ||||
| Домен Інтернет | .et | ||||
| Телефонний код | +251 | ||||
Народна Демократична Республіка Ефіопія (раніше називалася Абіссінія), держава на сході Африки, що межує на північному сході з Джібуті й омивається Червоним морем, на сході і південно-сході із Сомалі, на півдні з Кенією, на заході і північно-заході із Суданом.
Зміст |
[ред.] Загальна інформація
Площа: 1221900 кв. км.
Столиця: Аддис-Абеба;
Голова держави й уряду: Мелес Зенаві з 1991;
Політична система : перехід до демократичної соціалістичної республіки;
Експорт: кава, олійної, бобові, шкіра;
Населення: 47709 тис. (1989) (оромо 40 %, амхара 25 %, тигрі 12 %, сидамо 9 %);
Мови: амхарійська (державна), тигринська, оромінго, арабсько;
[ред.] Недавня історія
Анексія Еритреї в 1962 імператором Хайле Селассіє I породила рух опору. У 1974 був створений військовий уряд, і генерал Тефері Бенті оголосив про державотворення. Він був убитий у 1977, його місце зайняв полковник Менгісту Хайле Маріам, що був відомий «червоним» терором, що погубив тисячі людей. У 1985 була сильна посуха, гуманітарна допомога Заходу була блокована заколотниками; громадянські безладдя продовжувалися. У 1991 Менгісту був скинутий, підписаний договір про припинення громадянської війни, і Мелес Зенаві був обраний президентом до вільних виборів у 1993. Право Еритреї на незалежність було визнано в 1991 і отримано в 1993.
[ред.] Релігія
Ефіопія була хрещена дуже рано, у II столітті від Р.Х. І в Ефіопії з того часу діє Ефіопська Церква, яку самі ефіопи називають православною. Але католики і православні називають її дипломатично - дохалкидонською Церквою, бо вона не прийняла догматів IV Вселенського - Халкідонського собору. Також, багато ефіопів сповідують різні напрямки ісламу.
[ред.] Природа
-
Дивись також: Геологія Ефіопії та Гідрогеологія Ефіопії
Ефіопія — найбільш високогірна країна Африканського материка. Високе плато з центральними горами розділяється рифтовою долиною, на сході рівнина. Територія Ефіопії розташована у східній частині Східно-Африканського плоскогір'я. Більшу частину країни займає Ефіопське нагір'я (найвища точка країни — вулкан Рас-Дашен, 4623 м). Глибокий ґрабен на південному сході від нагір'я відділяє від нього Ефіопсько-Сомалійське плато (висота до 1500 м). На північному сході країни розташована западина Афар (з озером Ассале, що на 116 м нижче за рівень моря) з невеликими вулканами по краях. Клімат на півнівнічному сході тропічний, на інший території субекваторіальний. Ріки — Блакитний Ніл, Атбара, Вебі-Шебелі (Уабі-Шебелле).
[ред.] Економіка
Ефіопія — аграрна країна. Серед провідних галузей промисловості — хімічна, нафтопереробна, харчова, текстильна, металообробна, цементна. Транспорт г.ч. атомобільний, морський, частково — залізничний. Морські порти — Асеб, Массауа. Літаки ефіопської державної авіакомпанії літають у всі штати країни, а також зв'язують Аддис-Абебу з країнами Європи, Азії і Африки.
За даними [2001 Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation]: ВВП — $ 6,7 млрд. Темп зростання ВВП — (-1 %). ВВП на душу населення — $ 110. Імпорт (промислові товари) — $ 1,7 млрд (г.ч. Італія — 10,1 %; США — 9,3 %; Японія — 8,1 %; Йорданія — 5,4 % — на 1997). Експорт (г.ч. сільськогосподарська продукція) — $ 1,1 млрд (г.ч. Німеччина — 22,4 %; Японія — 11,5 %; Італія — 9,4 %; Великобританія — 4,6 % — на 1997).
Провідну роль в економіці Ефіопії відіграє споживче сільське господарство, в якому на початку 1990-х років створювалося понад 50 % ВВП. В цей же період у ВВП росла частка торгівлі і послуг. З 1989—1990 по 1994—1995 фінансові роки щорічне зростання частки сфери послуг в ВВП становило 2,4 %. У 1993—1994 фінансовому році на сферу послуг припадало 22 % ВВП. У період 1960—1974 зростання виробництва не перевищувало 4 % річних. Революційні потрясіння знизили цей показник в 1974—1979 до 1,4 %. На початку 1990-х років намітилися ознаки оздоровлення економіки. З 1989—1990 по 1994—1995 фінансові роки середні темпи зростання ВВП становили 1,9 %. У 1996—1997 фінансовому році ВВП зріс на 7 %. Основним чинником поліпшення економічного становища стали іноземні позики і фінансова допомога.
Обробна промисловість в Ефіопії розвинена слабко, і в 1993—1994 фінансовому році частка її продукції в ВВП становила всього 7 %. У основному функціонують підприємства по переробці сільськогосподарської продукції і легкої промисловості. Основні вироби обробної промисловості — тканини, продовольство (цукор, мука, макарони, печиво, м'ясні консерви і томати), пиво, взуття, цемент, мило, алкогольні напої, ліки і рослинні масла. Ремісники виготовляють одяг, вироби з дерева, килими і ювелірні вироби. Підприємства обробної промисловості зосереджені поблизу міських центрів — Аддис-Абеби, Харера і Дауа. З 1989—1990 по 1994—1995 фінансові роки середньорічні темпи зростання промислового виробництва становили 1,6 %. Розвиток промисловості стримується через недостачу електроенергії, хоч країна володіє великим гідроенергетичним потенціалом, який оцінюється приблизно в 60 млрд кВт·год.
[ред.] Спорт
Ефіопія має право пишатися своїми бігунами на довгі дистанції, від 5 км до марафону. На Римській олімпіаді 1960 ефіопець Абебе Бікіла став першим темношкірим африканцем, який зумів стати олімпійським чемпіоном. Марафонську дистанцію він біг босим. Легендарного статусу набув стаєр Хайле Гебрсіласіє. В наш час на стаєрських легкоатлетичних дистанціях домінують Кененіса Бекеле та Тірунеш Дібаба.
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела
Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X
 |
Це незавершена стаття з географії Ефіопії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|
|---|---|
| Держави | Алжир · Ангола · Бенін · Ботсвана · Буркіна-Фасо · Бурунді · Габон · Гамбія · Гана · Гвінея · Гвінея-Бісау · Демократична Республіка Конго · Джибуті · Екваторіальна Гвінея · Еритрея · Ефіопія · Єгипет · Замбія · Зімбабве · Кабо-Верде · Камерун · Кенія · Коморські Острови · Конго · Кот-д'Івуар · Лесото · Ліберія · Лівія · Маврикій · Мавританія · Мадагаскар · Малаві · Малі · Марокко · Мозамбік · Намібія · Нігер · Нігерія · Південно-Африканська Республіка · Руанда · Сан-Томе і Прінсіпі · Свазіленд · Сейшельські Острови · Сенегал · Сомалі · Судан · Сьєрра-Леоне · Танзанія · Того · Туніс · Уганда · Центральноафриканська Республіка · Чад |
| Залежні території | Британська територія в Індійському океані · Канарські острови · Мадейра · Майотта · Мелілья · Острів Святої Єлени · Реюньйон · Французькі Південні та Антарктичні території · Сеута |
| Невизнані республіки | Галмудуг · Західна Сахара · Маахір · Нортленд · Південно-Західне Сомалі · Пунтленд · Сомаліленд |
