Оскар Мунс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
'
Особисті дані
Народження 1 квітня 1973(1973-04-01)[1][2] (51 рік)
  's-Gravenzanded, Південна Голландія, Нідерланди
Зріст 190 см
Вага 89 кг
Громадянство  Нідерланди
Позиція воротар
Юнацькі клуби
Нідерланди «Аякс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–1992 Нідерланди «СВВ/Дордрехт» 0 (0)
1992–1995 Нідерланди «Ексельсіор» 109 (-?)
1996 Нідерланди «Гоу Егед Іглз» 21 (-?)
1996−2003 Нідерланди АЗ (Алкмар) 180 (-?)
2000  Нідерланди «Росендал» 14 (-?)
2003–2004 Італія «Дженоа» 0 (0)
2004–2006 Нідерланди «Віллем II» 45 (-?)
2006–2007 Нідерланди ПСВ 2 (-?)
2008–2009 Нідерланди «Віллем II» 0 (0)
2010 США «Дейтон Датч Лайонз» 15 (-?)
2010–2011 Нідерланди «Спарта» (Роттердам) 15 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1998–2001 Нідерланди Нідерланди 2 (-1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Оскар Мунс (нід. Oscar Moens, нар. 1 квітня 1973) — колишній нідерландський футболіст, який грав на позиції воротаря. Після завершення кар'єри обіймав посади в тренерському штабі роттердамської «Спарти» та «Феєнорда».

Кар'єра[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Вихованець столичного «Аякса», але до першої команди не пробився і розпочав свою професійну футбольну кар'єру у команді СВВ[en] у сезоні 1990/91, де він був дублером Йопа Гіле[3]. Після його першого сезону в клубі команда об'єдналася з «Дордрехтом 90», де Оскар провів ще рік, але теж був запасним воротарем і на поле не виходив, так і не дебютувавши у вищому дивізіоні[4].

У сезоні 1992/93 років Мунс перейшов в «Ексельсіор» з другого дивізіону, де одразу став основним воротарем. В зимове трансферне вікно сезону 1995/96 років він підписав контракт з вищоліговим «Гоу Егед Іглз»[5], але за підсумками того сезону вилетів разом із ним до другого дивізіону..Наприкінці цього сезону він перейшов у іншу команду вищого дивізіону, АЗ (Алкмар), за суму 750 000 гульденів (340 000 євро)[6].

АЗ[ред. | ред. код]

У АЗ Оскар став одним з найкращих гравців і його викликали до національної збірної[7]. Голова клубу Дірк Шерінга був настільки задоволений результатами Мунса, що АЗ запропонував йому безпрецедентний для Ередивізі на той час десятирічний контракт на 1,5 мільйона гульденів на рік з головним спонсором DSB. Це означатиме, що Мунс продовжуватиме грати в клубі протягом десяти років, а головному спонсору DSB буде дозволено використовувати зображення Мунса в рекламних цілях протягом того ж часу[6][8]. Однак цей контракт не пройшов розгляд Belastingdienst (податкова та митна адміністрація), а подальший конфлікт між Мунсом і Шерінгою призвів до того, що Мунс наприкінці сезону 1999/00 років був відсторонений від основної команди на невизначений термін[8][9].

У сезоні 2000/01 Оскар був відданий в оренду клубу «Росендал»[10], після чого повернувся в АЗ, де він грав до завершення сезону 2002/03 років.

Подальша кар'єра[ред. | ред. код]

У грудні 2003 року італійський клуб Серії В «Дженоа» уклав контракт з Мунсом[11], втім так за генуезців голландець і не дебютував і вже у травні 2004 року повернувся на батьківщину, ставши як вільний агент гравцем клубу «Віллем II», де він повинен був замінити Герта де Влігера[12].

Мунс провів сильний перший рік, завдяки чому він був відкликаний до збірної Нідерландів з футболу і в кінці сезону вболівальники визнали його гравцем року. Однак по ходу другого сезону 2005/06 роках він отримав серйозну травму ноги. Вона виявилася серйознішою, ніж очікувалося, і того року Мунс більше не грав за «Віллем II», який зрештою вирішив не продовжувати з воротарем свій контракт, що закінчувався.

Влітку 2006 року Оскар перейшов до ПСВ у ролі другого воротаря після Еурелью Гомеша[13], замінивши Едвіна Зутебіра, який перейшов до «НАК Бреди»[14]. З ПСВ він став чемпіоном країни, зігравши у тому сезоні два матчі чемпіонату. Однак Мунс не був задоволений своєю роллю резервного воротаря, тому після цього вирішив розірвати контракт і завершити футбольну кар'єру у віці 33 років[15].

Наприкінці березня 2008 року було оголошено, що «Віллем II» хотів би аби Мунс відновив кар'єру і став резервним воротарем команди, оскільки і Майкел Артс, і Бйорн Сенгіер страждали від травм. Однак правила KNVB забороняли залучати гравців без клубу поза трансферним вікном, тому Мунс продовжував підтримувати форму у клубі і у неділю, 20 липня 2008 року, «Віллем II» оголосив, що підписав однорічний контракт з Оскаром[16], який став другим воротарем. Він вдруге завершив кар'єру в 2009 році, так і не зігравши жодної гри.

Сполучені Штати і завершення кар'єри[ред. | ред. код]

У грудні 2009 року до Мунса звернувся Ерік Таммер, з яким він грав у «Гоу Егед Іглз» у 1995—1996 роках, і попросив його приєднатися до створеної ним команди «Дейтон Датч Лайонз», яка дебютувала у 2010 році в нижчих лігах США[17]. Мунс погодився і грав за «Дейтон» з квітня по серпень 2010 року в USL Premier Development League[en][18], провівши 15 матчів.

У грудні 2010 року Мунс повернувся до Нідерландів, де приєднався до роттердамської «Спарти»[19], де втретє завершив кар'єру в кінці сезону 2010/11[20].

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Мунс провів два матчі за національну збірну Нідерландів. 13 жовтня 1998 року він дебютував у товариському матчі з Ганою в ГелреДомі в Арнемі, який завершився з рахунком 0:0, а Оскар у перерві замінив Едвіна ван дер Сара[21]. Його другий і останній матч за збірну відбувся 10 листопада 2001 року проти Данії (1:1), де він провів весь матч[22].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Завершивши ігрову кар'єру, Мунс залишився працювати у структурі роттердамської «Спарти»[6]. У травні 2014 року було оголошено, що його призначили тренером в Академії Фейєнорда, де він буде спеціалізуватися на тренуванні воротарів[23]. Через два роки він став координатором воротарів «Фейєнорда». Він залишив посаду в лютому 2020 року після розбіжностей з керівництвом[24].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

ПСВ: 2006/07

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. Oscar Moens (1973). KENTUDEZENOG (нід.). 22 січня 2013. Процитовано 1 квітня 2021.
  4. Dordrecht'90, de jaren negentig. FC Dordrecht (нід.). Процитовано 1 квітня 2021.
  5. Arentsen, Dennis (6 вересня 2019). GA Eagles ontvangt Excelsior altijd met een brede glimlach. De Stentor (нід.). De 28 spelers die speelden voor GA Eagles en Excelsior: [...] Oscar Moens
  6. а б в Ex-international Moens dubt over einde loopbaan. Voetbal International (нід.). 17 червня 2011.
  7. Oscar Moens (Dutch) . Voetbal International. Процитовано 15 лютого 2010.
  8. а б Einde ruzie tussen AZ en Moens in zicht. NU (нід.). 26 серпня 2003.
  9. Moens-AZ: kroniek van een ordinaire soap. Voetbal International (нід.). 22 липня 2003.
  10. Doelman Moens van AZ naar RBC. de Volkskrant (nl-NL) . 8 січня 2001. Процитовано 1 квітня 2021.
  11. Oscar Moens gaat tekenen bij Genoa. Voetbal International (нід.). 7 грудня 2003.
  12. Willem II hoopt op werkloze Oscar Moens. Voetbal International (нід.). 17 травня 2004.
  13. ПСВ подписал голкипера. football.ua. Процитовано 4 травня 2022.
  14. 'Oscar Moens wordt reservekeeper bij PSV'. Trouw (nl-NL) . 1 травня 2006.
  15. Oscar Moens retires from football. www.psv.nl (нід.). 4 липня 2007.
  16. Oscar Moens mogelijke tweede doelman Willem II. NU (нід.). 19 березня 2008.
  17. Ex-voetballers ruiken geld in VS. NU (нід.). 10 березня 2010.
  18. Dayton Dutch Lions FC sign former national goalkeeper Oscar Moens. web.archive.org. 4 січня 2010. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 4 травня 2022.
  19. Sparta voegt Moens toe aan selectie. FCUpdate.nl (нід.). 26 листопада 2010.
  20. DPG Media Privacy Gate. myprivacy.dpgmedia.nl. Процитовано 4 травня 2022.
  21. Netherlands vs Ghana, 13 October 1998. eu-football.info (англ.). Процитовано 4 травня 2022.
  22. Denmark vs Netherlands, 10 November 2001. eu-football.info (англ.). Процитовано 4 травня 2022.
  23. Feyenoord trekt Oscar Moens aan. Elfvoetbal.nl (нід.). 28 травня 2014.
  24. Moens per direct weg als keeperscoördinator bij Feyenoord. Algemeen Dagblad (нід.). 28 лютого 2020.

Посилання[ред. | ред. код]