Останній дзвоник
Останній дзвоник — традиційне свято школярів, які закінчують навчання. Останні дзвінки в школах проходять у кінці травня, коли навчання вже закінчилося, а випускні іспити ще не почалися. Останній дзвінок підводить риску, ставить крапку в багаторічному навчальному марафоні з усіма його уроками і змінами, контрольними роботами та домашніми завданнями.
Останній дзвінок — велике загальношкільне свято, яке адресоване випускникам, вчителям і батькам. Церемонія включає виступи гостей, директора, першої вчительки, батьків, вітання першокласників, напутнє слово випускникам.[1]
Традиції[ред. | ред. код]
Свято останнього дзвоника зазвичай проводиться в останню суботу травня. 2012 рік став винятком в Україні, навчання для школярів 9 та 11 класів завершилося майже на місяць раніше — 11 і 3 травня. Рано почалися і випускні іспити. Причиною того стало проведення Україною Євро-2012 (XIV Чемпіонату Європи з футболу).[1]
Серед основних етапів свята загалом є:
- підсумки навчального року;
- нагородження учнів, які відзначились в навчанні, спорті, позакласній роботі, брали участь у творчих проектах тощо;
- вшанування вчителів;
- напутнє слово випускникам і сам дзвоник.[2]
За традицією дівчата одягають шкільну форму, рідше — білу блузку з темною спідницею. Юнаки носять у цей день костюми. Тривалий час була поширена шкільна форма зразка радянського періоду з білим фартухом, останнім часом вона стала витіснятися формою більш сучасного зразка (наприклад, вишиванки[3]). На відміну від випускного за традицією на останній дзвоник поверх одягу юнаки і дівчата пов'язують стрічки з написом «Випускник», а на костюми (для дівчат — на фартухи) іноді прикріплюються або невеликі дзвіночки, або значки у вигляді дзвіночків.
Під час святкування часто дзвонять у дзвіночок, це символічно зображує шкільний дзвінок, що позначає початок або закінчення уроків. При цьому зазвичай у дзвіночок дзвонить першокласниця, яку несе одинадцятикласник. Часто випускники виходять на вулицю і відпускають в небо повітряні кульки, а також виконують перший шкільний вальс.[1]
Місце проведення свята оформлюється державною символікою.[2]
Обов’язковим є виконання Державного Гімну України під час відкриття та закриття свята.[2]
Застосування терміну[ред. | ред. код]
Слід зауважити, що більшість людей при вживанні чи використанні даного терміну не розмежовують "Останній дзвінок" від "Останнього дзвоника" вважаючи їх тотожними та використовують обидва варіанти.
Дзвінок — назва процесу, як правило, безперервної дії від електричного чи механічного пристрою: «Микола натиснув на дзвоник, але дзвінка в квартирі не почули»; «Задзвенів телефон, і я пішов відповідати на дзвінок».
В той час як церковні дзвони не можуть видавати дзвінок. Вони багатоголосі, їхній звук — дзвін або передзвін.
Дзвоник — назва пристрою, який видає звук: «Коні помчали, дзвоники задзвеніли» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Дзвоник вийшов з ладу, тому я не почув дзвінка».
Тому більш коректною назвою традиційного свята буде "Останній дзвінок".
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Свято останнього дзвоника. Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 1 березня 2016.
- ↑ а б в Методичні рекомендації щодо проведення свята Останнього дзвоника в загальноосвітніх навчальних закладах області. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 1 березня 2016.
- ↑ Останній дзвоник: випускники у вишиванках та з патріотичними кульками попрощалися зі школою