Пегас-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття про "Pegasus B", the U.S. satellite. Про the U.S. airlaunched spacelaunch rocket див. Pegasus II (rocket) та other uses. Про інші значення див. Pegasus II (disambiguation).

Пегас-2 (Пегас-II, до запуску Пегас B) — це американський супутник, який був запущений 1965 року для дослідження мікрометеороїдальних впливів на низьку навколоземну орбіту. Це був другий з трьох запущених супутників «Пегас». «Пегас-2» був запущений через 3 місяці після запуску «Пегас-1». Космічний апарат Пегас був виготовлений компанією «Фейрчайлд Ейркрафт» і перебував в експлуатації NASA.

Космічний апарат[ред. | ред. код]

«Пегас-2» — це космічний апарат «Пегас», що складається з 1450 кг приладів, прикріплених до верхніх ступенів ракети-носія S-IV, яка вивела його на орбіту[1]. Його загальна маса склала 9058 кг[2]. Космічний апарат був обладнаний двома наборами мікрометеороїдальних панелей виявлення та радіо для відстеження та повернення даних[1]. Панелі сягали 29 метрів завдовжки та були обладнані 116 індивідуальними детекторами[3].

Запуск[ред. | ред. код]

Запуск «Пегас-2»

Пегас-2 був запущений на ракеті Сатурн-I, серійний номер SA-8[4], місце запуску — Пусковий комплекс-37B на базі ВПС США на мисі Кеннеді. Запуск відбувся о 7:35:01 за Всесвітнім координованим часом 25 травня 1965 року[5]. Після запуску Пегас-2 отримав позначення COSPAR 1965-039A, а NORAD присвоїв йому номер за супутниковим каталогом 01381[6].

Пегас-2 був вторинним корисним вантажем на ракеті-носії, яка несла шаблонний космічний апарат «Аполлон», «Аполлон-104» або «BP-26»[5], що було складовою серії тестів на конфігурацію для програми «Аполлон». Шаблонний космічний апарат «Аполлон» виступав як обтікач корисного вантажу для космічного апарата «Пегас», який зберігався всередині того, що було би службовим відсіком діючого космічного апарату. Під час виходу на орбіту модулі командного та службового відсіків були відділені[1]. Відділення шаблонного космічного апарату відбулося за 806 секунд після старту, детектори «Пегас-2» були приведені в дію хвилиною пізніше. Прогнозована тривалість перебування «Пегас-2» на орбіті становила 1220 днів.

Перебування на орбіті[ред. | ред. код]

«Пегас-2» працював на низькій навколоземній орбіті. 3 липня 1965 року він був внесений у каталог як такий, що перебував на орбіті з перигеєм 508 км та апогеєм 737 км, нахилом до екватора у 31,7 ° та з періодом у 97,15 хвилини[7]. На орбіті панелі були розгорнуті для виявлення мікрометеороїдальних впливів. Результати експерименту були надіслані на Землю за допомогою радіо[1]. Космічний апарат працював до 29 серпня 1968 року, а згодом залишився на орбіті, поки він не вийшов з ладу і не увійшов у атмосферу 3 листопада 1979 року[7].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Krebs, Gunter. Pegasus 1, 2, 3. Gunter's Space Page. Процитовано 20 грудня 2010.
  2. ↑ World Civil Satellites 1957-2006. Space Security Index. Архів оригіналу за 18 July 2011. Процитовано 20 грудня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. ↑ Wade, Mark. Pegasus. Encyclopedia Astronautica. Процитовано 20 грудня 2010.
  4. ↑ McDowell, Jonathan. Launch List. Launch Vehicle Database. Jonathan's Space Page. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 20 грудня 2010.
  5. ↑ а б McDowell, Jonathan. Launch Log. Jonathan's Space Page. Процитовано 20 грудня 2010.
  6. ↑ Pegasus 2. NSSDC Master Catalog. US National Space Science Data Center. Процитовано 20 грудня 2010.
  7. ↑ а б McDowell, Jonathan. Satellite Catalog. Jonathan's Space Page. Процитовано 20 грудня 2010.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пегас-2&oldid=41153647