Перелісна Катерина Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Катерина Федорівна Глянько (1902–1995), в шлюбі Попова — українська письменниця. Псевдоніми і криптоніми — Катерина Перелісна, М. Донченко, М. Дичка, Л. Кіс, К. П., П. К., О. М., Клим Пищик.

Патронка пластового куреня у Харкові, заснованого 14 вересня 2018 року. Хустка цього куреня має 2 кольори: світло-рожевий (символ ніжності та пристрасті, асоціюється з романтикою, свіжістю та витонченістю) і темно-зелений (символізує людей із сильним характером і впевнених у собі, старанних, небайдужих, добрих та щедрих). Символ куреня - рожева троянда.

З біографії[ред. | ред. код]

Народилася 2 грудня 1902 р. на околиці Харкова в родині робітника. Закінчила гімназію ім. Б. Грінченка, потім Харківський інститут народної освіти. У 1919-1931 рр. друкувалася в харківських журналах і газетах. У 1931 р. був репресований чоловік, що очолював Український інститут педагогіки. Перелісна втратила роботу, в 1942 р. прибула до Львова. Від переслідувань емігрувала з родиною на Захід, жила в Німеччині, потім у м. Чикаго (США). Доживала віку в старечому притулку, бо син помер раніше. Померла в 1995 р.

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка книжок «Одарка» (1927), «Євшан-зілля» (1946), «Для малят про звірят» (1952), «Ой, хто там?» (1954), «Три правди» (1967), «Моїй матусі» (1967), «Котикова пригода» (1973), «Віршів для дітей» (1992).

Окремі видання:
  • Перелісна К. Вірші для дітей. — Хмельницький, 1992. — 52 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Перелісна Катерина // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В. Кубійович. — Перевидання в Україні.- Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1996. — Т.5. -С. 1992.
  • Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001. — С. 70.
  • Perelisna Kateryna // Encyclopedia of Ukraine / Ed. By Danylo Husar Struk. — Toronto — Buffalo — London. — Vol. IV. — P. 840.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • К. Перелісна. Три правди. Казка. Торонто, Українські працівники літератури для дітей і молоді, 1994.

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]