Перфокарта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перфока́рта — носій інформації, призначений для використання системами автоматичної обробки даних. Зроблена з тонкого картону, перфокарта представляє інформацію наявністю або відсутністю отворів в певних позиціях.

Стандартна перфокарта, що використовувалася в ЕОМ — прямокутник із одним скошеним кутом. На ній було 12х80 позицій для дірок. Позиції позначалися цифрами від 0 до 9. Дві верхні позиції залишалися непронумерованими.

Для занесення інформації на перфокарту використовувалися спеціальні пристрої — перфоратори. Інформація зчитувалася за допомогою фотоелементів.

Зазвичай для зручності читання зміст записувався на перфокарті олівцем. Існували також перфоратори, які під час пробивання перфокарти друкували зміст в алфавітно-цифровому вигляді на її верхньому краї.

Для запису програм необхідно було багато перфокарт, тож вони об'єднувалися в колоди. За послідовність карт в колоді відповідав користувач. Якщо колода випадково розсипалася, він повинен був зібрати її в правильному порядку, використовуючи надписану олівцем чи надруковану перфоратором інформацію.

Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.