Петик Ольга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ольга Петик, до шлюбу Хиляк (1922–2001) — українська письменниця, перекладачка. Літературний псевдонім — Володимир Ольгович.

З біографії[ред. | ред. код]

Народилася 15 серпня 1922 р. у м. Мушині Новосанчівського повіту (Польща). Навчалася в гімназії у Новому Санчі, потім у Кракові, пізніше — на історичному факультеті Ягеллонського університету (Краків). З 1980 р. жила у Перемишлі. Друкувалася в українському тижневику «Наше слово» (Варшава), журналі «Жовтень» (тепер «Дзвін»).

Померла в 2001 р.

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка збірок «Ми без хати» (Львів, 1995), «Лемківські пороги» (2002, посмертно); драматичних творів «За землю руську», «Володимир-І — Хреститель», «Голод, голод», повістей «Марта», «Вигнання з раю».

Переклала польською мовою вірші Б.-І. Антонича, Д. Павличка, новели В. Стефаника, «Лісову пісню» Лесі Українки.

Література[ред. | ред. код]

  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.