Краків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Краків
Kraków
Герб Кракова Прапор Кракова
Основні дані
Країна Польща
Регіон Малопольське воєводство
Засноване перед IX століттям
Магдебурзьке право 1257
Статус міста з 1257 року
Населення 756 583 (2008[1])
Агломерація 1 516 000 (2007)
Площа міста 326,8 км²
Густота населення 2315 осіб/км²
Поштові індекси 30-001 до 31-999
Телефонний код 48-12
Географічні координати 50°03′ пн. ш.; 19°56′ сх. д.
Міста-побратими Київ, Львів, Льовен, Мілан, Нюрнберг, Куритиба, Ла Серена
Міська влада
Веб-сторінка Офіційна сторінка міста
Мер міста Яцек Майхровскі
Розташування
Розташування міста Краків
Карта-схема Кракова
Фортеця Вавель у Кракові
Вид на замок Вавель (Краків)

Краків (пол. Kraków, нім. Krakau) - Місто в Польщі на березі Вісли, 760 тисяч жителів (2004), з найближчими передмістями 1,2 млн. Адміністративний центр Малопольського воєводства.
Друге за величиною та кількістю мешканців місто у Польщі після Варшави; одно з найстаріших міст Польщі, з тисячолітньою історією, багатою культурною і архітектурною спадщиною.

Зміст

[ред.] Історія міста

[ред.] Перші згадки

Найстарший осередок поселення знаходився на Вавельській Височині; правдоподібно, це був один з найважливіших ґрадів племені Віслян. Можливо землі Віслян перний час знаходились під владою Великоморавської Держави. У Х ст. Краків входив до складу держави перших Пжемислідів. Близько 990 знаходився в межах Пястовської держави. Перша відома писемна згадка про Краків (як про важливий торгівельний ґрад) походить з повідомлення Ібрагіма ібн Якуба від 965 року. Над Віслою біля Вавелю, на невеликому узгір'ї з юрайського білого каменю, згідно легенди повстала колись святиня поганська, на місці якої побудовано пізніше костел римський Св. Архангела Михаїла.

[ред.] Середні віки

Що найменше від 1000 в Кракові знаходилась резиденція єпископа, а за панування Казимира Відновителя Краків став головною князівською резиденцією.
В 1241 році місто було зруйноване підчас татарського наїзду. Це могло призвести до втрати Кракова первинного статусу міста, яке правдоподібно він мав на початку ХІІІ ст. Розпочато відбудову Кракова, а князі Болеслав Стидливий, його мати Гжиміслава і дружина Св.Кінда 5 червня 1257 року надали місту статус магдебурзького права, в Коперні біля Піньчова в воєводстві святокжискім.
Власне тоді повстав характерний регулярний уклад міста, в який закомпоновано попередні збережені елементи (вул. Гродзька. костел Маріїнський). Між Краковом і Вавелем існувало поселення Окул, давнє підгороддя, яке було вселене до Кракова через короля Владислава Локетка після бунту війта Альберта. В 1320 році у вавельській катедрі відбулась коронація Владислава Локетка. Відтоді, аж до 1734 року, Краків був місцем коронації королів Польщі.
У XIV столітті на передмістях Кракова повстали два наступних міста: на півдні Казімєж (1335) і на півночі Клепаж (1366).
Будучи в XV і XVI століттях столицею однієї з найбільших європейських держав, Краків розвивався в архітектурному, торгівельному, ремісничому, культурному та науковому напрямках. Замковий комплекс на Вавелі перебудовано і розбудовано в ренесансовому стилі. Відновлено повсталий у 1364 році університет. Збудований був також Барбакан. За часів Зигмунта Августа Краків налічував близько 30 тис. мешканців.
Після Люблінської унії і утворення Речі Посполитої, Краків знаходився на узбіччі великої держави. Сейми і вибори нових монархів відбувались у Варшаві, розташованій більш-менш посередині між столицями Корони і Литви. Від 1596 року, розпочався процес переселення королівського двору Зигмунта ІІІ з Кракова до Варшави, закінчився біля 1611 р. Однак не було факту, який би можна було формально назвати законним "перенесенням столиці". Катедра на Вавелі залишилась місцем коронації польських королів. Краків залишився столичним і королівським містом, незалежно від особи короля. Навіть в пізніші часи, султан турецький Кара Мустафа, писав в кореспонденції до Яна ІІІ Собєзкего: "знищу Твій Краків...".
Одночасно з занепадом Речі Посполитої розпочався занепад Кракова. Військові руйнування сильно підірвали позиції міста і загальмували його розвиток. Перший раз Краків був знищений іноземними військами у 1655 році, підчас "шведського потопу" (передмісття сильно потерпіли ще у 1587 році, підчас спроби здобуття міста Максиміліаном Габсбургом). У XVIII ст. Краків було захоплено пруськими, шведськими, австрійськими і російськими військами. 24 березня 1794 року на краківському ринку склав присягу народові провідник Тадеуш Костюшко, тим самим розпочав повстання.

[ред.] Під Австрією

Після Третього поділу Польщі Краків зайняли Австрійці. В 1809-1815 роках місто належало до Варшавського Князівства, як столиця департаменту.

[ред.] Республіка

У 1815-1846 роках був столицею невеликої, але формально незалежної Краківської Речі Посполитої. Вільне місто Краків разом з околицею (Краків був столицею), було останнім виразом формальної незалежності, стосовно польської державності, до часу відродження і становлення незалежності Польщі у 1918 році.
В часах Краківської Речі Посполитої, розпочалась ґрунтовна модернізація і перебудова міста, яке все ще перебувало в середньовічному містобудівельному укладі. Розібрано більшість міських мурів, засипано рів, на місці якого повстав парк у вигляді бульварного кільця довкола Старого Міста під назвою Плянти (пол. Planty). Після "краківської революції" тобто збройному повстанні, у 1846 році знову був зайнятий Австрією, в межах якої залишався аж до 1918 року. У 1850 році велика пожежа знищила близько 10% поверхні міста.

[ред.] Міжвоєнний період 1918 — 1939

В часи міжвоєнного двадцятиліття, після здобуття незалежності, польська центральна влада, затвердила вавельський замок, як репрезентаційний будинок Речі Посполитої для користування керівника Держави, а пізніше Президента РП. Ухвалою Сейму Речі Посполитої Польщі з 1921 року, краківський містобудівний ансамбль на Вавелю, став одною з офіційних Резиденцій Президента Польщі. До сьогодні, збереглись апартаменти Президента РП Ігнацего Мосьціцкего.

[ред.] Друга Світова Війна

Німецькі окупанти, зайняли місто вже через шість днів після початку війни. В часи гітлерівської окупації (1939-1945) столиця Генерал-губернаторства. Краків був єдиним більшим містом, у якому не зафіксовано спаду населення, а в 1945 році був містом, у якому проживало найбільше мешканців. Нажаль німецькі окупанти вивезли до Німеччини багато творів мистецтв, з яких велика кількість не повернулась до країни.

Під час окупації було практично знищене єврейське населення Кракова (перед війною єврейське населення становило 25% всіх мешканців, а після війни його було лише близько 2%). Краків зазнав незначних втрат під час бомбардування міста радянською авіацією. Введення до міста радянських військ не було визволенням, а виявилось новою окупацією, цьго разу "червоного кольору".

[ред.] Повоєнні часи

В повоєнних часах прослідковувався інтенсивний розвиток території і населення міста.
На зламі тисячоліть, у 2000, ґрад Kraka здобув титул "Європейської Столиці Культури". Сьогодні Краків є одним з найпопулярніших місць на світі. У 2006 році, був у "п'ятірці" найбільш популярних міст Європи, у 2007 році, здобув титул "наймоднішого міста світу" - згідно з даними американської інтернетової агенції Orbitz, що визначає тренди у світовому туризмі. В червні 2007 року, Краків відзначав 750 річницю статусу міста. Незважаючи на свою щораз більшу космополітичність, Краків залишається надалі носієм польської символіки. Це єдине місто в Польщі, яке має право вживати в гербі емблему Польської Держави. Така можливість, згідно геральдичної символіки, надається тільки столичним містам.

Краків. Центральна площа - Ринек Глувни
Краків. Марійський костел
Краків. Вівтар

[ред.] Видатні особи

[ред.] Туризм

[ред.] Дивись також

[ред.] Ресурси інтернет

[ред.] Посилання

  1. ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми
п • о • р
Міста Малопольського воєводства
Адміністративний центр Краків
Повітові міста Бжесько • Бохня • Вадовіце • Величка • Горлиці • Домброва-Тарновська • Закопане • Ліманова • Мехув • Мисьленіце • Новий Сонч • Новий Тарг • Олькуш • Освенцім • Прошовіце • Суха-Бескидзька • Тарнув • Хшанув
Гмінні міста Альверня • Андрихув • Беч • Бжеще • Бобова • Буковно • Войнич • Вольбром • Грибів • Добчице • Жабно • Закличин • Затор • Йорданув • Кальварія-Зебжидовська • Кенти • Криниця-Здруй • Кшешовіце • Лібйонж • Маків-Підхалянський • Мушина • Мшана-Дольна • Неполоміце • Новий Вісьнич • Північна-Здруй • Рабка-Здруй • Ригліце • Скавіна • Скала • Сломники • Старий Сонч • Сулковіце • Сьвйонтники-Гурне • Тухув • Тшебіня • Хелмек • Ценжковіце • Чхув • Щавниця • Щуцін


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2
Особисті інструменти