Попов Борис Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попов Борис Олександрович
Народився 12 червня 1917(1917-06-12)
Петроград, Російська імперія
Помер 23 квітня 1997(1997-04-23) (79 років)
Санкт-Петербург, Росія
Національність росіянин
Діяльність інженер
Alma mater Ленінградський політехнічний інститут імені М. І. Калініна (1941)
Науковий ступінь доктор технічних наук
Посада ректор
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Борис Олександрович Попов (12 червня 1917(19170612), місто Петроград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація — 28 жовтня 1950, місто Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський державний діяч, голова Ленінградського промислового облвиконкому. Депутат Верховної ради РРФСР 6—7-го скликань. Кандидат технічних наук (1970), доктор технічних наук (1980).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в робітничій родині. У 1935 році закінчив середню школу в Ленінграді, в 1941 році — електромеханічний факультет Ленінградського політехнічного інституту імені Калініна.

З 1940 року працював головним енергетиком заводу № 451 міста Ленінграда. В 1941 році із заводом евакуйований до Уфи (Башкирська АРСР), де працював старшим інженером цеху заводу № 26 Народного комісаріату авіаційної промисловості СРСР.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1945—1947 роках — заступник завідувача промислового відділу Черниковського міського комітету ВКП(б) Башкирської АРСР.

У 1947—1950 роках — секретар комітету ВКП(б) заводу імені Єгорова в місті Ленінграді.

У 1950—1951 роках — секретар Московського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У 1951—1957 роках — заступник завідувача відділу партійних органів; завідувач відділу важкої промисловості;, завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів Ленінградського міського комітету КПРС.

У 1957—1961 роках — секретар Ленінградського міського комітету КПРС.

У 1961 — 3 травня 1962 року — секретар Ленінградського обласного комітету КПРС.

3 травня 1962 — січень 1963 року — 2-й секретар Ленінградського обласного комітету КПРС.

У січні 1963 — грудні 1964 року — голова виконавчого комітету Ленінградської промислової обласної ради депутатів трудящих.

У 1965—1971 роках — голова Ленінградської обласної ради профспілок.

У 1971—1977 роках — ректор Військово-механічного інституту в Ленінграді.

З 1977 року працював в Галузевій науково-дослідній лабораторії автоматизованих систем управління Військово-механічного інституту науковим керівником, з 1981 до 1997 року — старшим науковим співробітником.

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]