Почесна повстанська медаль
| Почесна повстанська медаль | ||||
 | ||||
| Країна |
 УНР | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | медаль | |||
| Вручається: | військовим неофіційним особам | |||
| Статус | не реалізовано | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1921 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Черговість | ||||
Почесна повстанська медаль[1], також Повстанська медаль[2], — особлива відзнака військовим особам, які боролися за звільнення України від більшовизму, проте з тих чи інших причин не входили до складу регулярної Армії УНР. Проєкт, та його статут прийнято за основу. Він передбачав підготовку відповідного законопроєкту[1].
_%E2%80%94_%D0%A7._33.jpg)
Історія виникнення[ред. | ред. код]
Перший, хто поставив питання нагородження особливою відзнакою нерегулярних частин Армії УНР, був генерал-поручник Григорій Янушевський, який заявив про це Симону Петлюрі в липні 1921 року спеціальним законопроєктом «Про вшанування повстанців та надання їм особливих прав та привілеїв»[1]. Проєкт статуту попередньо ухвалений Петлюрою, 23 серпня 1921 року був переданий на розгляд та затвердження Ради народних міністрів УНР[3], отримавши останнє статут затверджено 27 листопада 1921 року за підписом Симона Петлюри [4][1].
За нормативним актом Янушевського, для нагородження повстанців необхідно було надати спеціальну грамоту та медаль, яка мала б носитися на шиї на стрічці національних кольорів прапору України, причому опису власне медалі не було[1]. В законі ухваленому 27 листопада медаль описана як виготовлена з заліза, на лицьовому боку у центрі розміщений герб держави (тризуб), та мається напис «За Визволення Батьківщини», на зворотному боці вказаний день проголошення 4-го Універсалу — 9/22 січня 1918 року. Медаль була повинна носитися на жовто-блакитній стрічці на грудях з лівого боку на першему місці серед інших нагород[5].
Відсутні свідчення щодо реалізації на практиці[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Рудиченко, Тинченко, 2011.
- ↑ Тинченко, 2016, с. 112.
- ↑ Тинченко, 2016, с. 114.
- ↑ Тинченко, 2016, с. 114—115.
- ↑ Тинченко, 2016, с. 115.
Джерела[ред. | ред. код]
- Рудиченко А. И., Тинченко Я. Ю. Награды и знаки национальных армий и правительств. Украина. Белоруссия. Литва. Учредительные документы. Изготовление. Практика награждений. Типы и разновидности. — Киев : Логос, 2011. — 438 с. — 750 прим. — ISBN 978-966-171-365-8. (рос.)
- Тинченко Я. Ю. Символи нескореної держави : Нагороди уряду Української Народної Республіки. — К. : Темпора, 2016. — 212 с. — (Militaria Ukrainica). — 2000 екз. — ISBN 978-617-569-227-1.