Підключична артерія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Артерія: Підключична артерія
Gray506 la.svg
Схема аорти та її гілок. Ліва підключична артерія є 5 гілкою аорти та 3 гілкою дуги аорти. Права підключична артерія походить від плечоголовного стовбура.
Gray505.png
Дуга аорти та її гілки.
Латинска назва arteria subclavia
Грей subject #148 575
Бере початок від Дуга аорти (ліва артерія)
Плечоголовний стовбур (права артерія)   
Гілки Хребетна артерія
Внутрішня грудна артерія
Щитошийний стовбур
Реберношийний стовбур
Нисхідна лопаткова артерія
Вена Підключична вена
MeSH Subclavian+Artery

Підключична артерія (лат. arteria subclavia) є однією з головних артерій верхньої частини тіла людини, яка живить голову, верхні кінцівки і верхню частину тулуба людини.[1][2]

Анатомія[ред.ред. код]

Підключична артерія — це парна судина. Права підключична артерія виходить з плечоголовного стовбура, а ліва підключична артерія (довша за праву) виходить з дуги аорти. Утворюючи випуклу догори дугу, підключична артерія огинає купол плеври і через верхній отвір грудної клітки виходить на шию, проходить у міждрабинчастий проміжок, де лежить в однойменній борозні першого ребра. Вийшовши з міждрабинчастого проміжку, артерія біля зовнішнього краю першого ребра продовжується в пахвову артерію, остання переходить у плечову артерію.

Відділи підключичної артерії[ред.ред. код]

  • перший — від місця її початку до входу в міждрабинчастий проміжок
  • другий — у міждрабинчастому проміжку
  • третій — від міждрабинчастого проміжку до входу в пахвову порожнину

Перший відділ[ред.ред. код]

У першому відділі від артерії відгалуджуються хребетна артерія, від якої відходять внутрішня грудна артерія та щитошийний стовбур.

Хребетна артерія[ред.ред. код]

Хребетна артерія (лат. a.vertebralis) — це найбільша гілка підключичної артерії, починається від її верхньої поверхні, входить у поперечний отвір четвертого шийного хребця і пролягає в каналі, утвореному отворами в поперечних відростках шийних хребців. Разом з артерією проходить хребтова вена. Вийшовши з поперечного отвору першого шийного хребця, хребтова артерія проходить у його бороздні (лат. sulcus a. vertebralis). Пронизавши задню атланто-потиличну перетинку і черепну тверду оболонку, артерія проходить через великий потиличний отвір у задню черепну ямку, де анастомозує з контрлатеральною хребетною артерією, утворюючи основну артерію, що розташована в однойменній борозні мосту. Залежно від місця розташування в хребтовій артерії розрізняють чотири частини:

  • передхребтову — від підключичної артерії до вступу в поперечний отвір шостого шийного хребця
  • поперечну частину — у поперечних отворах шостого-другого шийних хребців
  • атлантову частину — у поперечному отворі та однойменній борозні першого шийного хребця
  • внутрішньочерепну — у порожнині черепа


На шиї віж хребетної артерії відгалуджуються спинномозкові гілки (лат. rr. spinales), що через міжхребцеві отвори проникають у спинномозковий канал. У порожнині черепа від хребетної артерії відходять :

  • передня спинномозкова артерія (лат. a. spinalis anterior) — права й ліва, з'єднуються в один стовбур, що опускається по передній серединній щілині довгастого та спинного мозку
    • задня спинномозкова артерія (лат. a. spinalis posterior), парна артерія, що опускається по задній поверхні довгастого та спинного мозку; спинномозкові артерії, йдучи вздовж спинного мозку, анастомозують зі спинномозковими гілками гілками хребтових, міжребрових і поперекових артерій
      • задня нижня мозочкова артерія (лат. a. inferior posterior cerebelli) — розгалужується на нижній поверхні півкуль мозочка.

Внутрішня грудна артерія[ред.ред. код]

Внутрішня грудна артерія (на мал. Internal thoracic artery
Щитошийний стовбур.

Внутрішня грудна артерія (лат. a. thoracica interna) — відходить від нижньої поверхні підключичної артерії. Вона кровопостачає загрудинну залозу, сполучну тканину верхнього й переднього середостінь, головні бронхи, осердя, пристінкову плевру, грудину, діафрагму, міжреброві та грудні м'язи, прямий м'яз живота, груди. Іде позаду грудинно-ключичного суглоба у верхньому та нижньому середостінні, у передньому середостінні позаду хрящів 1-7 ребер на 2 см зовні від бічного краю грудної кістки, під внутрішньогрудною фасцією. Нижче від хрящя сьомого ребра вона розгалужується на м'язово-діафрагмову та верхню надчеревну артерію. Також від неї відходять наступні гілки:

  • осерднодіафрагмова артерія
    • гілки загруднинної залози
      • бронхові гілки
        • грудинні гілки
          • пронизні гілки — у верхніх п'ятому-шостому міжребрових проміжках проходять у великий і малий грудні м'язи; від третіх-п'ятих пронизних гілок у жінок відходять присередні гілки груді (rr. mammarii mediales)
            • передні міжреброві гілки — відходять по дві в кожному з п'яти верхніх міжребрових проміжків
              • середостінні гілки
                • м'язоводіафрагмова артерія — прямує позаду ребрової дуги і віддає передні міжреброві гілки до п'яти міжребрових проміжків
                  • верхня надчеревна артерія — входить у піхву прямого м'яза живота й анастомозує з нижньою надчеревною артерією

Щитошийний стовбур[ред.ред. код]

Щитошийний стовбур (лат. truncus thyrocervicalis) — знаходиться біля внутрішнього краю переднього драбинчастого шару. Від нього відходять:

  • нижня щитоподібна артерія (лат. a. thyroidea inferior), яка своїми гілками кровостачає щитоподібну залозу, глотку, верхній відділ стравоходу, трахею, гортань
  • висхідна шийна артерія (лат. a. cervicalis ascendens) — підіймається по драбинчастих м'язах вгору, кровопостачає глибокі м'язи шиї та спинний мозок
  • надлопаткова артерія (лат. a. suprascapularis) — проходить через вирізку лопатки в надостьову і підостьову ямки, де кровопостачає однойменні м'язи й анастомозує з огинальною артерією лопатки.

Другий відділ[ред.ред. код]

Реберношийний стовбур[ред.ред. код]

Реберношийний стовбур

Реберношийний стовбур (лат. truncus costocervicalis) — короткий, відділяється від підключичної артерії в міждрабинчастому проміжку. Розгалуджується на дві тонкі артерії:

  • глибока шийна артерія (лат. a. cervicalis profunda) — вона прямує назад, між першим ребром і поперечним відростком сьомого шийного хребця і кровопостачає глибокі м'язи спини
  • найвища міжреброва артерія (лат. a. intercostalis superema) — іде попереду шийки першого ребра і розгалужується в перших двох міжребрових проміжках ззаду, утворюючи першу й другу задні міжреброві артерії

Базилярна артерія[ред.ред. код]

Базилярна артерія (лат. a. basilaris) біля переднього краю мосту ділиться на дві кінцеві гілки — праву і ліву задні мозкові артерії, що розгалужуються на нижній поверхні скроневої і потиличної часток півкуль великого мозку. Ці артерії за допомогою правої і лівої задніх сполучних артерій анастомозують з правою і лівою сонними артеріями, утворюючи артеріальне коло великого мозку або коло Віллізія.


Третій відділ[ред.ред. код]

У третьому відділі підключичної артерії біля бічного краю переднього драбинчастого м'яза від підключичної артерії відходить поперечна артерія шиї. Вона пронизує плечове сплетення, поділяючись на поверхневу. яка кровопостачає м'язи спини, і глибоку гілку, або тильну артерію лопатки, яка по присередньому краю лопатки опускається до м'язів спини. На верхній кінцівці тулуба підключична артерія продовжується в пахвову артерію.


Гістологія підключичної артерії[ред.ред. код]

Підключична артерія є артерією м'язово-еластичного типу. Її стінки побудовані з трьох оболонок:

  • внутрішня — утворена з ендотелію та підендотеліального шару. Ендотелій утворений пластом плоских полігональної форми, витягнутих у довжину клітин з нерівними хвилястими краями, які лежать на базальнвй мембрані. Підендотеліальний шар утворений пухкою неоформленою сполучною тканиною, в якій знаходяться тонкі еластичні та колагенові волокна.
  • середня — складається з гладеньких м'язових клітин та еластичних волокон, співвідношення яких у середній оболонці становить приблизно 1:1. У цій оболонці міститься невелика кількість фібропластів і колагенових волокон.
  • зовнішня — утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить пучки гладеньких міоцитів, еластичних і колагенових волокон. У ній присутні судини судин, які забеспечують трофічну функцію.

Джерела[ред.ред. код]

  • Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3
  • Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7

Посилання[ред.ред. код]

  1. Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7. 
  2. Human Anatomy & Physiology (вид. сьоме). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.