Підмет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пі́дмет — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета.

Найчастіше підмет виражається називним відмінком іменника.

  1. Підмет називає предмет, що про нього щось стверджується або заперечується в реченні, і відповідає на питання «хто? що?».
  2. Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, пробуємо замінити його займенниками «він, вона, воно, вони» в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — інше слово. Підкреслюється у реченні однією довгою рискою

Підмет може бути:

  1. простим — вираженим одним словом
  2. складеним — вираженим словосполученням

Форма вираження: займенник, іменник, субстантивований прикметник, числівник, прислівник, вигуком або службовою частиною мови.

Посилання[ред.ред. код]