Підмет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пі́дмет — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета.

Найчастіше підмет виражається називним відмінком іменника.

  1. Підмет називає предмет, що про нього щось стверджується або заперечується в реченні, і відповідає на питання «хто? що?».
  2. Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, пробуємо замінити його займенниками "він, вона, воно, вони" в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — інше слово. підкреслюється у реченні однією довгою рискою

Підмет може бути: 1.простим-вираженим одним словом 2.складеним-вираженим словосполученням Форма вираження: займенник,іменник,субстантинований прикметник,числівник,прислівник,вигуком або службовою частиною мови.

Посилання[ред.ред. код]