Піта-велетень
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Піта-велетень | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pitta maxima Müller & Schlegel, 1845 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Піта-велетень[2] (Pitta maxima) — вид горобцеподібних птахів родини пітових (Pittidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік Індонезії. Поширений на Північний Молуккських островах. Природним середовищем існування є субтропічні або тропічні вологі низинні ліси.
Опис[ред. | ред. код]
Птах завдовжки 25-28 см. У нього міцне тіло з короткими крилами і хвостами, міцними ногами, видовженою головою та дзьобом. Голова, спина, крила і хвіст чорні, останні з маховими перами синього кольору. Груди і боки білі, а живіт і підхвістя темно-червоні. Самиця тьмяніша і має менше червоного кольору на череві. В обох статей дзьоб чорнуватий, ноги тілесно-сіруваті, а очі коричневі.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Харчується равликами, хробаками, комахами та іншими безхребетними, яких знаходить на землі в густому підліску.
Підвиди[ред. | ред. код]
- Pitta maxima maxima — поширений на островах Хальмахера, Бачан, Касірута, Обі і Мандіолі.
- Pitta maxima morotaiensis van Bemmel, 1939, — ендемік острова Моротай
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pitta maxima: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 5 червня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |