Реоенцефалографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Реоенцефалографія — метод реєстрації змін електричного опору головного мозку та м'яких тканин черепа під час проходження через них слабкого змінного струму високої частоти.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Нервові хвороби/С. М. Віничук, Є. Г. Дубенко, Є. Л. Мачерет та ін.; За ред. С. М. Віничука, Є. Г. Дубенка. — К.:Здоров'я, 2001. — 696 с. ISBN 5-311-01224-2 Ст.193.