Роза Вельт-Штраус
| Роза Вельт-Штраус | |
|---|---|
| нім. Rosa Welt-Straus | |
 Роза Вельт-Штраус, 1893 | |
| Народилася |
24 серпня 1856 Чернівці, Герцогство Буковина, Австрійська імперія |
| Померла |
15 грудня 1938 (у віці 82 роки) Geneva, Switzerland |
| Країна |
 Австрійська імперія.svg){kind=small} США |
| Діяльність | офтальмологиня, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу |
| Alma mater | Бернський університет |
| Знання мов | німецька |
Роза Вельт-Штраус (1856—1938) — суфражистка і феміністка.[1] Народившись в Австрії, вона була першою дівчиною в цій країні, яка закінчила середню школу, і першою австрійською жінкою, яка здобула медичну освіту, а також першою жінкою окулістом в Європі.[2][3] Вона здобула ступінь медика в 1878 році в Бернському університеті. У неї було три сестри — Іда, Леонора та Сара. Після того, як вона та одна із її сестер приїхали до Америки, вона працювала очним хірургом в офтальмологічній лікарні та Жіночій лікарні в Нью-Йорку. Вона вийшла заміж за бізнесмена Луї Штрауса і народила доньку Неллі Штраус-Моченсон.
У 1904 р вона брала участь у першому конгресі Міжнародного альянсу виборчих прав жінок[en], як член американської делегації. Вона продовжувала брати участь як така деякий час, а пізніше представляла Союз єврейських жінок за рівні права в Ерец Ізраїль на цих асамблеях.
У 1919 р була створена перша загальнонаціональна жіноча партія в Новому Ішуві (Союз єврейських жінок за рівні права в Ерец-Ізраїлі), а Вельт-Штраус, яка іммігрувала туди того ж року, була призначена її керівником, що вона продовжувала робити до смерті.[1][2][4][5] У липні 1920 року вона поїхала до Лондона для участі в асамблеї, на якій була створена Міжнародна жіноча сіоністська організація (WIZO), а пізніше, того ж року вона представляла Союз єврейських жінок за рівні права в Ерец Ізраїлі на конгресі Міжнародного альянсу виборчих прав жінок у Женеві. Вона представляла Міжнародний альянс виборчих прав жінок у міжнародних комітетах, брала участь у всіх його конгресах і часто входила в делегації прем'єр-міністрів країн, що проводили конгреси.
У 1926 р харедіми, які вважали за краще не стикатися з можливістю проведення плебісциту, покинули Асамблею представників ішувів, і того ж року була зроблена офіційна декларація (ратифікована мандатним урядом у 1927 р), що підтверджує «рівні права жінок у всіх аспекти життя в ішуві — громадянські, політичні та економічні».[6] Вельт-Штраус померла у Женеві в 1938 р.[1]
Література[ред. | ред. код]
Hama'avak al Ha'kol: Leidato shel Feminism Ivri [переклад: Битва за голос: народження єврейського фемінізму], проф. Маргаліт Шило з університету Бар-Ілан.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Welt-Straus, Rosa | Jewish Women's Archive. Jwa.org. Процитовано 13 жовтня 2013.
- ↑ а б в Hasson, Nir (19 квітня 2013). Searching for the banner of the Hebrew woman - Week's End Israel News. Haaretz. Процитовано 13 жовтня 2013.
- ↑ Higher Education in Central Europe | Jewish Women's Archive. Jwa.org. 1 березня 2009. Процитовано 13 жовтня 2013.
- ↑ Kark, Ruth; Shilo, Margalit; Hasan-Rokem, Galit (15 березня 2009). Jewish Women in Pre-State Israel: Life History, Politics, and Culture. ISBN 9781584658085. Процитовано 13 жовтня 2013.
- ↑ Second Aliyah: Women's Experience and Their Role in the Yishuv | Jewish Women's Archive. Jwa.org. Процитовано 13 жовтня 2013.
- ↑ Bernstein, Deborah (January 1992). Pioneers and Homemakers: Jewish Women in Pre-State Israel. ISBN 9780791409053. Процитовано 13 жовтня 2013.
|
