Русалонька (фільм, 1976)
Русалонька | |
|---|---|
| Русалочка | |
.jpg) | |
| Жанр | казка |
| Режисер | Володимир Бичков |
| Сценарист | Віктор Віткович, Григорій Ягдфельд |
| На основі | Русалонька |
| У головних ролях |
Пуговкін Михайло Іванович, Stefan Ilievd, Stefan Pejchevd і Ivan Gaydardzhievd |
| Оператор | Єміл Вагенщайн |
| Композитор | Євген Крилатов |
| Кінокомпанія |
Кіностудія ім. М. Горького Студія за ігралні філмі (Nu Boyana Film Studios) |
| Тривалість | 78 хв. |
| Мова | Російська |
| Країна |
 СРСР.svg){kind=small} Народна Республіка Болгарія |
| IMDb | ID 0160801 |
«Русалонька» (рос. Русалочка) — радянсько-болгарський казково-фентезійний фільм Володимира Бичкова за мотивами однойменної казки Ганса Крістіана Андерсена, знятий у 1976 році на кіностудії ім. М. Горького.
Сюжет[ред. | ред. код]
Картина присвячена пам'яті великого данського письменника Ганса Крістіана Андерсена та створена за мотивами однієї з найкращих його казок. Маленька Русалонька закохалася в Принца, якого вона врятувала під час шторму. Заради цього кохання Русалонька пожертвувала багато чим: вона не побоялася залишити свій будинок і уклала угоду зі злою чаклункою. Чаклунка, використовуючи різні магічні закляття, в обмін на прекрасне волосся Русалоньки створила їй замість риб'ячого хвоста людські ноги й зробила так, щоб Русалонька змогла ходити та жити на землі. Багато випробовувань довелося пережити Русалоньці заради того, щоб бути поряд із коханим. Але принц, так і не зрозумівши свого щастя, втрачає її назавжди…
У фільмі є окремі розбіжності з казкою Андерсена: чаклунка не забирає у русалоньки голос, тож русалонька може говорити; крім того, вона не гине після розлучення з принцом, а отримує безсмертя. Однак пом'якшення окремих сюжетних ходів робить цю вельми сумну історію менш драматичною.
У ролях[ред. | ред. код]
Пролог й епілог[ред. | ред. код]
- Вікторія Новикова — дівчина в диліжансі
- Валентин Нікулін — Ганс Крістіан Андерсен
- Галина Артемова — заміжня супутниця
- Юрій Сенкевич — одружений супутник
- Галина Волчек — вихователька дівчини
- Михайло Пуговкін — п'яний супутник
Розповідь[ред. | ред. код]
- Вікторія Новикова — Русалонька
- Валентин Нікулін — Сульпітіус
- Галина Артемова — принцеса
- Юрій Сенкевич — принц Антуан
- Галина Волчек — шинкарка/відьма
- Стефан Ільєв — лицар Адальберт Грінлі Рейнольд Марндельський
- Михайло Пуговкін — Губатий
- Світлана Мойсеєнко — фрейліна Жаклін
- Маргарита Чудінова — фрейліна Леонела
- Стефан Пейчев — рибалка
- Михайло Янушкевич — розбійник
В епізодах[ред. | ред. код]
- Андрій Файт
- Юлій Файт
- Борис Бреєв
- В'ячеслав Бутенко
- Володимир Бичков
- Юрій Відманкін
- Іван Гайдарджієв
- В. Лютиков
- А. Марков
- Іван Манов
- Артур Нищенкін — сліпець
- Сергій Николаєв — пекар
- Лев Потьомкін
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автор сценарію: Віктор Виткович, Григорій Ягдфельд
- Режисер-постановник: Володимир Бичков
- Оператор-постановник: Єміл Вагенщайн
- Художник-постановник: Костянтин Загорський, арх. Богоя Сапунджієв
- Композитор: Євген Крилатов
- Дирижер: Д. Штильман
- Текст пісень: Белла Ахмадуліна, Юрій Ентін
- Монтажер: Г. Садовникова
- Директори картини: Роман Конбрандт, Іван Кордов
Посилання[ред. | ред. код]
- «Русалонька» на сайті IMDb (англ.)
|
