Сайенек (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сайенек
Сайенек
Вид на озеро з причалу над східною частиною озера
Вид на озеро з причалу над східною частиною озера
53°50′02″ пн. ш. 23°05′44″ сх. д. / 53.83389° пн. ш. 23.09556° сх. д. / 53.83389; 23.09556
Розташування
Країна  Республіка Польща
Регіон Авґустів
Розташування Польща Польща
Геологічні дані
Тип риннове
Розміри
Площа поверхні 68,2  км²
Висота 119,2 м
Глибина середня 5,7  м
Глибина макс. 26  м
Довжина 1,4  км
Ширина 0,75  км
Берегова лінія 3,5  км
Об'єм 3911,8  км³
Вода
Басейн
Країни басейну Польща
Інше
Сайенек (озеро). Карта розташування: Польща
Сайенек (озеро)
Сайенек (озеро) (Польща)
Мапа

CMNS: Сайенек у Вікісховищі

Сайенек — озеро біля міста Августів, підляського воєводства.

Відповідно до списку стоячих вод, розроблений Комісією місцевих і фізико-географічних об'єктів, озеро має назву Sajenek[1]. В минулому також називалося Jeziorko[2][3].

Озеро Сайенек розташоване в 7,5 км від центру міста, в колишньому селі Сайенек, що було приєднане до Августова в 1973 році. Сайенек розташовано на Сувальщині, в межах Августівської рівнини (будучи частиною Балтійської гряди) на висоті 119,2 м над рівнем моря. Озеро оточено лісами пущі Августівської.

Коефіцієнт розвитку берегової лінії становить 1,2, і індекс розкриття 12. У 2000 році озеро мало 2 клас чистоти зараз же цей клас спадає[4].На озері заборонено плавати плаваючими агрегатами з використанням двигуна внутрішнього згоряння з 15 червня по 15 вересня кожного року[5].

Сайенек разом з озерами Сайно, Сайенко та річкою Рудавка заповнюють тунельну долину розширюючи широтність. Сайенек на південному заході з'єднується з озером Сайно, і на північному сході, через перешийок, з озером Саєнко (у XVIII столітті тут проходив тракт до Гродно).

У сфері риболовлі та рибальства, Сайенек управляється Місцевою групою рибальства «Pojezierze Suwalsko-Augustowskie»[6].

Наприкінці XIX століття Сайенек став окремим водосховищем, коли колишня східна частина озера Сайно була відділена дамбою, піднятою для потреб Заніненьської залізниці, що будувалась. в 1911 році через дамбу було прокладено дорогу до Гродна. В даний час по трасі № 40 проходить залізнична колія та провінційна дорога № 664.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Комісія місцевих і фізико-географічних об'єктів: Hydronimy. Izabella Krauze-Tomczyk, Jerzy Ostrowski (oprac. red). T. 1. Cz. 2: Wody stojące. Warszawa: Główny Urząd Geodezji i Kartografii, 2006, s. 304. ISBN 83-239-9607-5. [dostęp 2014-07-13]. 
  2. Instytut Meteorologii i Gospodarki Wodnej: Atlas jezior Polski. Jerzy Jańczak (red.). T. III: Jeziora Pojezierza Mazurskiego i Polsku Południowej. Poznań: Bogucki Wydawnictwo Naukowe S.C., 1999, ss. 16-17. ISBN 83-88163-13-2. 
  3. Irena Batura, Wojciech Batura: Po Ziemi Augustowskiej. Przewodnik dla turysty i wczasowicza. Suwałki: Wydawnictwo "Hańcza", 1993, s. 105. ISBN 83-900828-3-7. 
  4. Informacja Podlaskiego Wojewódzkiego Inspektora Ochrony Środowiska o stanie środowiska na terenie powiatu augustowskiego w 2012 r.. Suwałki: Wojewódzki Inspektorat Ochrony Środowiska w Białymstoku. Delegatura w Suwałkach, 2013. 
  5. Uchwała nr 68/XI/07 Rady Powiatu w Augustowie z dnia 11 września 2007 r. Samorząd Powiatu Augustowskiego. Процитовано 13 липня 2014.
  6. Lokalna Strategia Rozwoju Obszaru Rybackiego „Pojezierze Suwalsko-Augustowskie”. Załączniki. Suwałki: Lokalna Grupa Rybacka „Pojezierze Suwalsko-Augustowskie”, 2011. 

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Instytut Meteorologii i Gospodarki Wodnej: Atlas jezior Polski. Jerzy Jańczak (red.). T. III: Jeziora Pojezierza Mazurskiego i Polsku Południowej. Poznań: Bogucki Wydawnictwo Naukowe S.C., 1999, ss. 16-17, 90. ISBN 83-88163-13-2. 
  • Irena Batura, Wojciech Batura: Po Ziemi Augustowskiej. Przewodnik dla turysty i wczasowicza. Suwałki: Wydawnictwo "Hańcza", 1993, ss. 105-107. ISBN 83-900828-3-7. 
  • Geoportal.gov.pl. Główny Urząd Geodezji i Kartografii. Процитовано 13 липня 2014.
  • Plan urządzenia gospodarstwa leśnego Nadleśnictwa Augustów na okres 01.01.2005-31.12.2014. Program ochrony przyrody. Białystok: Regionalna Dyrekcja Lasów Państwowych w Białymstoku.