Серпій будячковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Серпій будяковий)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Серпій будячковий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Carduoideae
Триба: Cardueae
Рід: Серпій (Serratula)
Вид: Серпій будячковий
Serratula cardunculus
(Pall.) Schischk., 1949
Синоніми
Klasea cardunculus (Pall.) Holub
Посилання
Віківиди: Serratula cardunculus
EOL: 6253483
IPNI: 248600-1

Серпій будячковий[1], серпій будяковий[2] (Serratula cardunculus) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Євразії від України до півночі Китаю.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 10–50 см заввишки. Кореневище повзуче, коротке, кремезне Рослина темно-зелена, сизувата. Стебла лише вгорі по ребрах розсіяно-дрібно-щетинисті. Прикореневі й нижні стеблові листки довгасто-еліптичні, цілісні, цілокраї або в нижній частині зазубрені, по краях пильчато-жорсткі; середні стеблові листки перисто-надрізані нижче середини; верхівкові — дрібні, лінійно-ланцетні, трохи повстяні-павутинисті. Квіткова голова одиночна, на верхівці стебла, рідко 2–7 на бічних гілках; приквітки жовто-зелені або з коричневою плямою на кінчику: внутрішні приквітки лінійні, середні — яйцювато-ланцетні, зовнішні дужки яйцюваті, загострені. Квітки однакові, двостатеві, віночок бузково-рожевий. Сім'янки завдовжки 4 мм, тонко-ребристі[2][3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Євразії від України до півночі Китаю[4][5].

В Україні вид зростає на солонцях — у Степу (Дніпропетровська обл., Запорізька обл.), дуже рідко[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Serratula cardunculus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 354. (рос.)(укр.)
  3. Malyschev L. I. (ed.). Flora of Siberia. — CRC Press, 2007. — Т. 13. — С. 248, 249. (англ.)
  4. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 27.05.2020. (англ.)
  5. Catalogue of Life. Процитовано 27.05.2020. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]