Сею Іто
| Сею Іто | ||||
|---|---|---|---|---|
| яп. 伊藤晴雨 | ||||
|
| ||||
| Народження |
3 березня 1882 Токіо-сіті[d], Японія | |||
| Смерть | 28 січня 1961 (78 років) | |||
| Токіо-сіті[d], Японія | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Японія | |||
| Жанр | укійо-е | |||
| Діяльність | художник, bondage rigger | |||
| Роботи в колекції | Edo-Tokyo Museumd | |||
|
| ||||
 Сею Іто у Вікісховищі | ||||
Сею Іто (яп. 伊藤晴雨, Іто: Сею); 3 березня 1882, Токіо — 28 січня 1961, там же) — японський художник, який вважається «батьком сучасного кімбаку»[1]. Життя Іто послужило основою класичного фільму у жанрі романтичного порно «Екзотичний танець красуні: Катування!» 1977 року цей фільм завершує «трилогію періоду Сьови» режисера Нобору Танакі[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Іто народився у кварталі Асакуса. Його справжнє ім'я — Іто Хадзіме (яп. 伊藤一, Іто: Хадзіме). Батько художника був ковалем, і крім малярських занять з 1890 року у школі Нодзави Тею (яп. 野沢堤雨) молодий Іто займався вирізанням по кістці, а потім і скульптурою. У 10 років Іто був зачарований театральною постановкою, в якій фігурувала жіноча героїня у небезпеці, і проніс інтерес до цього жанру через своє життя. Він узяв псевдонім «Сею» (поєднавши у ньому ієрогліфи «чистий» і «дощ») у 13 років[3] (за іншими даними, у 1918 році[4]). Близько 1907 року Іто почав працювати у газетах, і до 1909 року отримав достатню популярність як ілюстратор[4].
У 1919 році Іто найняв юну натурницю Кісе Сахару (яп. 佐原キセ), яка невдовзі стала його другою дружиною (перший шлюб тривав з 1902 року до літа 1919 року, і переривався бурхливими романами, другий закінчився влітку 1925 року[4]). У 1920—1921 роках вона позувала Іто вагітною[3].
У 1930-х роках довкола робіт Іто вибухнув цензурний скандал, що призвело до деякого падіння його популярності. Під час масованого бомбардування Токіо авіацією Союзників 10 березня 1945 року більшість робіт Іто згоріло[4]. Після війни в умовах лібералізації цензурних обмежень Іто знову розширив свою діяльність з популяризації жанру «діва в біді». У цей час, з 1946 до 1952 рік, у трьох томах виходить найсерйозніша його літературна праця «Ілюстрована популярна історія злочинів і покарань у Японії» (яп. 日本刑罰風俗図史), написана у співавторстві з Фудзісавой Морихіко (яп. 藤澤衛彦). Всього Іто був автором, співавтором або редактором понад 20 книг[3].
У 1960 році за внесок у живопис, зокрема, за знамениту серію картин у стилі укійо-е, Іто був нагороджений премією Союзу художників Японії (яп. 日本美術家連盟, Ніхон бідзюцука реммей)[4].
Галерея[ред. | ред. код]
 |
 |
 |
 | |||||||
Приклади рабіт Сею Іто з журналу 読切ロマンス (1952)
| ||||||||||
Стиль[ред. | ред. код]
Як художник, Іто черпав натхнення з кабукі та інших мистецтв періоду Едо[1], і невдовзі після Великого кантоського землетрусу опублікував книгу про цей період «Історія Едо та звичаїв Токіо» (яп. 江戸と東京風俗野史, Едо то То:ке: фу:дзоку ясі)[4]. Його техніка відтворення тортур епохи Едо полягала в тому, що він зв'язував своїх моделей різноманітними способами, фотографував їх, а потім використовував фотографії як основу для натхнення при створенні картин[1]. Найзнаменитішим був досвід зв'язування його вагітної дружини Кісе з підвішуванням догори ногами для картини, яка відтворює укійо-е «Самотній дім на болоті Адаті у провінції Мітіноку» Йосітосі[1][5]. З записників художника відомо, що при зовнішньому повторенні тортур він вживав спеціальні запобіжні заходи задля безпеки моделей, що задало загальний напрямок сучасному розвитку подібного мистецтва[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Itoh Seiu (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2009. Процитовано 25 липня 2014.
- ↑ Firsching, Robert. Hakkinbon Bijin Ranbu Yori: Semeru!: Overview. Allmovie. Процитовано 16 травня 2010.
- ↑ а б в Ito Seiu. Архів Ito Seiu оригіналу] за 19 грудня 2012.
- ↑ а б в г д е 伊藤晴雨. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ History & Style: East vs. West. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 12 липня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- The illusionary torture artist: Ito Seiu // 芸術新潮 (Geijutsu Shincho). — Shinchosha, 1995. — 第46 巻, 第4数 (30 4月). — 第3—67 頁.
- Seiu Ito (англ.). Nawapedia. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 8 серпня 2014. — подробная биография.
- 伊藤晴雨 (яп.). SMペディア. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 8 серпня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
|
