Скрипторій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мініатюра 15 століття Жана М'єло (1472)[1] зображує автора за роботою, а саме як він пише працю Miracles de Nostre Dame, де й з'являється ця мініатюра.

Скрипто́рій (лат. писальний, або писальне місце) майстерня рукописних книжок у західноєвропейських монастирях 6 - 12 століть. Зазвичай скрипторії були при бібліотеках, тому можна припустити, що там, де були бібліотеки, були й скрипторії. Скрипторії - окреме приміщення чи кімната, ймовірно існували лише певний відтинок часу, коли якась установа чи особа потребувала нагромадження значної кількості книжок для заснування бібліотеки; тож коли бібліотека була назбирана, вже не було потреби в такім приміщенні. На початку 13 століття утворились світські майстерні рукописів, фахові писарі й переписувачі могли мати окремі примещення для переписування, але здебільшого вони ймовірно мали писемне бюрко (стіл) біля вікна в своєму власному домі. Очевидно, що спочатку книжку писали з голосу (як і за часів пізньої античності), держачи знадіб для письма на колінах. Бюрків (або столів) не було. Потім, ймовірно в 5 столітті, в майстернях з'явились бюрка. Саме в цей час з'являються зображення переписувачів, що сидять за бюрками. З 7-9 століть такі зображення стають звичайними.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Christopher De Hamel, Scribes and Illuminators, (Toronto: U Toronto Press, 1992), 36.

Посилання[ред.ред. код]

  • Добиаш-Рождественская О.А. Мастерские письма на заре западного Средневековья и их сокровища в Ленинграде. Л., 1930.