Писар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пи́сар (переписувач, писе́ць) — людина, що її робота пов'язана з писанням, писаниною, веденням записів, письмом. Очевидно, що перші писарі з'явились одразу після винайдення письма. Ще в стародавніх державах Близького Сходу (Шумер, Вавілон, Ассирія), а також в Єгипті, писарі були важливою складовою військової й священницької ієрархії, що керувала державою, належали до стану священиків, оскільки мистецтво письма вважалося священним. У руках писарів було майже все діловодство тих часів, тобто фінансові питання, юриспруденція, бухгалтерія і т. д., вони були першими бюрократами (людьми, «влада яких пов'язана з письмовим столом»)

У стародавній Європі писарів називали графами (походить від грецького графо — писати, так само як і слово грамота). Світський або церковні діячі, королі або єпископи, як правило призначали графа керувати певними землями, вести діловодство і т. д. Тобто графи були дворянами — служилими людьми королівського двору. З часом, завдяки їхньому впливу, деякі з них здобули можливість передавати власну посаду і назву (титул) у спадок, що з часом перетворило слово «граф» на позначення одного з спадкових дворянських титулів.

В мусульманських країнах писарів називали катібами від арабського «катб» — писання.

В українських селах — староста і писар, це дві найважливіші посади на селі. Писар читав і писав листи, складав і посвідчував угоди (тобто виступав в ролі сучасного нотаріуса) і т. д.

ПИСАР, -я, ч. 1. заст. Людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець. 2. Працівник штабної армійської канцелярії. 3. іст. Службова особа, що відала діловодством Коша Запорізької Січі; обирався на козацькій раді. <> Генеральний писар: а) член Генеральної старшини, вища службова особа, яка вела справи гетьманського уряду в Україні в 17 — 18-му століттях; керував діяльністю Генеральної військової канцелярії, приймав іноземних послів, брав участь у виробленні умов міжнародних договорів, вів дипломатичне листування; зберігав державну печатку; б) в 1917 — 18-му роках — член Генерального секретаріату УЦР УНР, вища службова особа Української Народної Республіки; вів справи українського уряду, зберігав державну печатку, стверджував законність та чинність документів.

Дивіться також[ред.ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.