Снасть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
  • Снасть — знаряддя, приладдя, пристрій тощо для якого-небудь заняття, ремесла[1].
  • Снасть (суднова снасть) — кожний окремий елемент такелажу на судні, «снастями» часто збірно називається весь такелаж[1].
  • Снасть — опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші їх складові частини[1].
  • Снасть — розмовне рідковживане слово, що означає «скелет». Звідси й вираз «сама (одна) снасть зробилася» — «хто-небудь дуже схуд»[1][2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Снасть // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Снасть // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.