Віз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Віз (хвіра, фіра, фура, хура, підвода) — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів.

В Україні за розміром розрізняють «Воловий» або «кінський» вози. На Лівобережжі найтиповіший віз невеликого розміру, правобережні «хури» й «фурманки» довші й глибші.

Існують драбинясті, збіжжеві вози — «гарби» та «літерняки». Чумацькі вози, «мажі» перевелися ще на початку 20 ст. При всій різнорідності форм українського воза, його будова однакова так само, як і назви складових частин. Щодо упряжі варто зауважити різницю між лівим і правим берегом Дніпра. На лівому всі кінські вози мають голоблі й дугу, дишель — тільки волові. На правому — знають для цих возів дишлі без дуги, замість «хомута» — «шлею». При воловому запрягу вживають, за винятком півночі, тільки ярма з «підгірлицею».

За Б. Грінченком основні частини воза: снасть, ящик, колеса, голоблі або війя.

«На чийому возі їдеш, того пісню співай»