Соната для скрипки і фортепіано (Шостакович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Соната для скрипки і фортепіано
Композитор Шостакович Дмитро Дмитрович
Інструментування фортепіано і скрипка

Соната для скрипки і фортепіано тв. 134 — єдина соната Дмитра Шостаковича для цього інструменту. Написана 1968 року в Москві. Соната складена «на честь 60-річчя Давида Ойстраха». Йому ж і присвячена.

Перше виконання відбулося 3 травня 1969 р. в Москві. Скрипкову партію виконав Д. Ойстрах, а фортепіано — Святослав Ріхтер

Існує також аматорський запис самого Шостаковича, зроблений у нього вдома разом з Ойстрахом. Цей запис, імовірно, є останнім звуковим документом композитора, незважаючи на хворобу, автор майстерно виконує фортепіанну партію.[1]

Структура[ред. | ред. код]

Твір складається з трьох частин:

  1. Andante
  2. Allegretto
  3. Largo

Дві крайні частини витримані в спокійному темпі, третя частина рухливіша, тема якої відгукнеться у другій частині наступного, 135 опусу композитора, в Чотирнадцятої симфонії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. К. Мейер. Шостакович. Жизнь. Творчество. Время. Глава 26.