Сорока-злодійка (фільм, 1958)
Про однойменну оперу див. Сорока-злодійка (опера)
Сорока-злодійка | |
|---|---|
| рос. Сорока-воровка | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Наум Трахтенберг |
| Сценарист | Микола Коварський |
| У головних ролях |
Зінаїда Кирієнко Микола Афанасьєв |
| Оператор | Марк Дятлов |
| Композитор | Василь Дєхтєрєв |
| Кінокомпанія | «Мосфільм» |
| Тривалість | 79 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1958 |
| IMDb | ID 0142865 |
«Сорока-злодійка» (рос. «Сорока-воровка») — радянський художній фільм Наума Трахтенберга 1958 року за мотивами однойменної повісті Олександра Герцена.
Сюжет[ред. | ред. код]
Актори занепалого театру Щепін і Угрюмов відправляються шукати кращої долі в кріпосний театр багатого князя Скалінського. Князь тепло зустрічає відомого своїм талантом Щепіна і його товариша коміка Угрюмова. Князь відразу пропонує Щепіна роль судді в п'єсі «Сорока-злодійка». Щепін вражений великим талантом Анети — виконавиці головної ролі. Щепін намагається зустрітися з актрисою, і хоча слуги князя спочатку не пускають його до Анети, йому вдається домогтися дозволу князя на зустріч. Вона розповіла Щепіну свою історію. Раніше вона належала іншому поміщику, який цінував її як актрису. Уже тоді Скалінський намагався викупити актрису, але поміщик рішуче відмовив. Незабаром він помер, попередньо написавши вільні акторам свого театру, але його спадкоємець, спокусившись баришем, запропонованим князем за акторів трупи, підкупивши повірених, знищив вільні. Анета дісталася князю. Князь не дотримав обіцянки представити актрису кращим театрам Москви і Петербурга. Він відкинув пропозицію дирекції імператорських театрів, які бажали викупити актрису, і замість цього запропонував Анеті стати його коханкою. Зустрівши рішучу відсіч, князь вирішує зробити життя актриси нестерпним. У помсту Анета приймає залицяння її давнього і таємного залицяльника Степана. Монолог актриси перериває Степан. Його відвезли в рекрути, і він бажає попрощатися зі своєю коханою. Але, незважаючи на втручання Щепіна, Степану не дають востаннє побачитися з Анетою. Щепін, незважаючи на щедрі обіцянки князя, вирішує повернутися у свій старий театр. Йому повідомляють, що Анета намагалася накласти на себе руки. При смерті вона пояснила Щепіну причину свого вчинку — вона не бажає своїй майбутній дитині холопської долі. Щепін в театрі при великому скупченні народу повідомляє, що вистави не буде, головна актриса померла, не бажаючи жити в неволі. Щепін і Угрюмов їдуть у свій старий театр.
У ролях[ред. | ред. код]
- Зінаїда Кирієнко — Анета
- Микола Афанасьєв — Щепін
- Володимир Покровський — князь
- Віктор Коршунов — Степан
- Анатолій Кубацький — Угрюмов
- Сергій Калінін — керуючий
- Олександр Граве — спадкоємець
- Микола Шамін — поміщик
- В. Кольцов — епізод
- Георгій Светлані — епізод
- Іван Лобизовський — епізод
- Л. Гранкіна — епізод
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Режисер — Наум Трахтенберг
- Сценарист — Микола Коварський
- Оператор — Марк Дятлов
- Композитор — Василь Дєхтєрєв
Посилання[ред. | ред. код]
- Сорока-злодійка на сайті IMDb (англ.)
|
