Список чемпіонів світу з боксу в першій важкій вазі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Це хронологічний список світових чемпіонів у крузервейті (бокс), який визнали чотири відомих санкціонуючих організації: WBA, WBC, IBF, WBO.

Визнання чемпіонату[ред. | ред. код]

Початок Кінець Чемпіон Оргаізація
1 31 березня 1980 25 листопада 1980 США Марвін Кемел[en] Абсолютний чемпіон (WBC)
Перший поєдинок Кемела і Мате Парлова закінчився нічиєю в першій важкій вазі 12 серпня 1979, WBC. Камел переміг в матч-реванші, щоб стати першим чемпіоном світу. Оскільки на той час WBC була єдиною санкціонованою організацією Камел вважався абсолютним чемпіоном світу.
2 25 листопада 1980 13 лютого 1982 Пуерто-Рико Карлос Де Леон Абсолютний чемпіон (WBC)
3 13 лютого 1982 27 червня 1982 Пуерто-Рико Карлос Де Леон WBC
4 13 лютого 1982 1 грудня 1984 Пуерто-Рико Окасіо Оссі[en] WBA
Окасіо переміг Роббі Вільямса в крузервейті в поєдиноку за перший титул чемпіона світу за версією WBA.
5 27 червня 1982 17 липня 1983 США S. T. Гордон[en] WBC
6 17 липня 1983 6 червня 1985 Пуерто-Рико Карлос Де Леон WBC
7 13 грудня 1983 6 жовтня 1984 США Марвін Кемел IBF
Втративши титул WBC, Кемел став першим чемпіоном світу за версією IBF, здобувши перемогу над Родді Макдональдом.
8 6 жовтня 1984 25 жовтня 1986 США Мерфі Лі Рой[en] IBF
9 1 грудня 1984 27 липня 1985 ПАР Піт Крус[en] WBA
10 6 червня 1985 21 вересня 1985 США Альфонсо Ратліф[en] WBC
11 27 липня 1985 12 липня 1986 США Дуайт Мохаммед Каві (Дуайт Брекстон)[en] WBA
12 21 вересня 1985 22 березня 1986 США Бернард Бентон[en] WBC
13 22 березня 1986 9 квітня 1988 Пуерто-Рико Карлос Де Леон WBC
14 12 липня 1986 15 травня 1987 США Евандер Холіфілд WBA
15 25 жовтня 1986 15 травня 1987 США Рікі Паркі[en] IBF
16 15 травня 1987 9 квітня 1988 США Евандер Холіфілд WBA & IBF
17 9 квітня 1988 4 грудня 19882 США Евандер Холіфілд Абсолютний чемпіон (WBC, WBA, IBF)
В об'єднувальному поєдинку Холіфілд (WBA & IBF) переміг Карлоса Де Леона (WBC), тим самим він став по-справжньому першим абсолютним чемпіоном дивізіону.
18 25 березня 1989 25 вересня 19892 Туніс Тауфік Белбулі[en] WBA
Белбулі переміг Майкла Гріра в бою за вакантний титул.
19 17 травня 1989 27 липня 1990 Пуерто-Рико Карлос Де Леон WBC
Де Леон переміг Семмі Рісона в бою за вакантний титул.
20 3 червня 1989 22 березня 1990 Велика Британія Глен Маккрорі[en] IBF
Маккрорі переміг Патріка Лумумбу в бою за вакантний титул.
21 27 листопада 1989 8 березня 1991 США Роберт Деніелс[en] WBA
Деніелс переміг Дуайта Мохаммеда Каві[en] в бою за вакантний титул.
22 3 грудня 1989 17 травня 1990 США Бун Пальц WBO
Пальц став першим чемпіоном світу за версією WBO здобувши перемогу над Магне Гавнаа.
23 22 March 1990 27 July 19911 США Джефф Лампкін[en] IBF
24 17 травня 1990 1 травня 1992 Норвегія Магне Гавнаа2 WBO
25 27 липня 1990 20 липня 1991 Італія Массіміліано Дуран[en] WBC
26 8 березня 1991 5 серпня 19932 США Боббі Чез WBA
27 20 липня 1991 7 липня 19952 Франція Анаклет Вамба[en] WBC
28 7 вересня 1991 30 липня 1992 США Джеймс Воррінг[en] IBF
Воррінг переміг Джеймса Прічарда в бою за вакантний титул.
29 25 липня 1992 13 лютого 1993 США Тайрон Буз[en] WBO
Буз[en] переміг Дерека Ангола в бою за вакантний титул.
30 30 липня 1992 30 квітня 19962 США Альфред Рудольф Коул[en] IBF
31 13 лютого 1993 26 червня 1993 Німеччина Маркус Ботт[en] WBO
32 26 червня 1993 17 грудня 1994 Аргентина Нестор Хіполіто Джованніні[en] WBO
33 6 листопада 1993 22 липня 1995 США Орлін-Леванс Норріс[en] WBA
Норріс переміг Марсело Віктора Фигероа в бою за вакантний титул.
34 17 грудня 1994 1 січня 19952 Німеччина Даріуш Міхальчевський WBO
35 10 червня 1995 4 жовтня 1997 Німеччина Ральф Роккіджані[en] WBO
Роккіджані переміг Карла Адріана Томпсона[en] в бою за вакантний титул.
36 22 липня 1995 8 листопада 1997 США Нейт Міллер[en] WBA
37 25 липня 1995 21 лютого 1998 Аргентина Марсело Фабіан Домінгес[en] WBC
Домінгес переміг Акім Тафер[en] в бою за вакантний титул.
38 31 серпня 1996 21 червня 1997 США Адольфо Вашингтон[en] IBF
Вашингтон переміг Торстена Мая в бою за вакантний титул.
39 21 червня 1997 8 листопада 1997 Ямайка Юрай Грант[en] IBF
40 4 жовтня 1997 27 березня 1999 Велика Британія Карл Адріан Томпсон[en] WBO
41 8 листопада 1997 30 жовтня 1998 США Імаму Мейфілд[en] IBF
42 8 листопада 1997 9 грудня 2000 Франція Фабріс Тьоззо[en] WBA
43 21 лютого 1998 19 лютого 20022 Куба Хуан Карлос Гомес[en] WBC
44 30 жовтня 1998 5 червня 1999 США Артур Джеймс Вільямс[en] IBF
45 27 березня 1999 22 вересня 20062 Велика Британія Джонні Нельсон WBO
46 5 червня 1999 26 квітня 2003 Казахстан Жиров Василь IBF
47 9 грудня 2000 23 лютого 2002 США Вірджил Гілл WBA
48 23 лютого 2002 2 квітня 2005 Франція Жан-Марк Мормек WBA
49 11 жовтня 2002 2 квітня 2005 Гаяна Вейн Брейтвейт[en] WBC
Брейтвейт переміг Вінченсо Кентатора в бою за вакантний титул.
50 2 квітня 2005 7 січня 2006 Франція Жан-Марк Мормек WBA & WBC
Під час об'єднання титулів WBA і WBC Брейтвейт[en], WBA підвищила Мормека до "Super чемпіона" і the "Regular" регулярний титул став вакантним.
51 26 квітня 2003 9 грудня 20032 США Джеймс Тоні IBF
52 1 травня 2004 20 травня 20052 США Кельвін Девіс[en] IBF
Девіс переміг Езра Селерс[en] в бою за вакантний титул.
53 20 травня 2005 7 січня 2006 Ямайка Белл О'Ніл IBF
Белл переміг Дейл Браун[en] в бою за вакантний титул.
54 7 січня 2006 31 березня 20061 Ямайка Белл О’Ніл WBA (super чемпіон), WBC, & IBF
Белл О’Ніл переміг Жан-Марка Мормека 7 січня 2006, нокаутом в 10 раунді, об'єднавши його IBF з поясами Мормека WBA і WBC.

Таким чином Белл став другим єдиним чемпіоном в даній ваговій категорії. Але через три місяці IBF позбавили його титулу після того, як він відмовився битися з претендентом якого назначила федерація.

55 27 січня 2006 24 листопада 2007 США Вірджил Гілл WBA (regular чемпіон)
Гілл переміг Валерія Брудова[en] в бою за вакантний титул WBA "regular".
56 31 березня 2006 17 березня 2007 Ямайка Белл О’Ніл WBA (super чемпіон) & WBC
57 22 вересня 2006 8 березня 2008 Велика Британія Енцо Маккарінеллі[en] WBO
Маккарінеллі виграв тимчасовий титул в бою проти Джонні Нельсон вийшов на пенсію, Енцо був підвищений до повноцінного статуса чемпіона.
58 26 листопада 2006 26 травня 2007 Польща Кшиштоф Влодарчик IBF
Влодарчик переміг Стів Каннінгем[en] в бою за вакантний титул.
59 17 березня 2007 10 листопада 2007 Франція Жан-Марк Мормек WBA (super чемпіон), WBC
60 26 травня 2007 11 грудня 2008 США Стів Каннінгем[en] IBF
61 10 листопада 2007 8 березня 2008 Велика Британія Девід Хей WBA (super чемпіон), WBC
62 24 листопада 2007 28 вересня 2008 Німеччина Фірат Арслан[en] WBA (regular чемпіон)
63 8 березня 2008 12 травня 20082 Велика Британія Девід Хей WBA (super чемпіон), WBC, WBO
Девід Хей переміг Енцо Маккарінеллі[en] 8 березня 2008 і об'єднав свої титули WBA та WBC з титулом Енцо WBO. 12 травня він відмовився від пояса WBC, а кінцевому результаті і від титулів WBA та WBO для того щоб піднятися в надважку вагову категорію.
64 28 вересня 2008 30 жовтня 2012 1 Панама Гільєрмо Джонс[en] WBA
30 жовтня 2012 Гільєрмо Джонса позбавили титулу WBA і назвали "Чемпіоном на канікулах" через відмову зустрітися з об'єднувальним і тимчасовим чемпіоном Денисом Лебедєвим, в результаті Лебедєва підвищили до повноцінного чемпіона. 17 травня 2013 Денис програв Джонсу в жорсткій боротьбі. Але в післяматчевому допінг-тесті Джонса були знайдені заборонені речовини, після чого Денис був відновлений в статусі чемпіона. WBA анонсувала матч-реванш на 25 квітня 2014, але Джонс черговий раз дав позитивний результат на заборонені речовини і бій був відмінений.
65 28 жовтня 2008 22 листопада 2009 Італія Джакоббе Фрагомені[en] WBC
Фрагомені переміг Рудольфа Края в бою за вакантний титул.
66 11 грудня 2008 18 жовтня 20092 Польща Томаш Адамек IBF
67 17 січня 2009 29 серпня 2009 Аргентина Віктор Еміліо Рамірес[en] WBO
Рамірес переміг Олександра Алексєєва[en] в бою за вакантний титул. Як тільки діючий чемпіон Девід Хей оголосив, що більше не буде виступати в крузервейті, Раміреса підвищили до повноцінного чемпіона.
68 29 серпня 2009 14 серпня 2015 Німеччина Марко Хук WBO
69 22 листопада 2009 22 січня 20102 Угорщина Жолт Ердеї WBC
70 15 травня 2010 27 вересня 2014 Польща Кшиштоф Влодарчик WBC
Влодарчик переміг Джакоббе Фрагомені[en] в бою за вакантний титул.
71 5 червня 2010 1 жовтня 2011 США Стів Каннінгем IBF
Каннінгем переміг Трой Росс в бою за вакантний титул.
72 1 жовтня 2011 21 вересня 20151 Куба Йоан Пабло Ернандес IBF
73 30 жовтня 2012 1 лютого 2018 Росія Денис Лебедєв WBA
74 29 травня 2016 28 березня 2017 Велика Британія Тоні Белью WBC
75 27 вересня 2014 17 вересня 2016 Польща Кшиштоф Гловацький WBO
76 21 вересня 2015 21 травня 2016 Аргентина Віктор Еміліо Рамірес IBF
77 21 травня 2016 3 грудня 2016 Росія Денис Лебедєв WBA, IBF
78 17 вересня 2016 5 червня 2019 Україна Олександр Усик WBO
79 3 грудня 2016 22 липня 2018 Росія Мурат Гассієв IBF
80 1 квітня 2017 27 січня 2018 Латвія Майріс Брієдіс WBC
81 27 січня 2018 27 березня 2019 Україна Олександр Усик WBO, WBC
82 3 лютого 2018 22 липня 2018 Росія Мурат Гассієв IBF, WBA
83 22 липня 2018 27 березня 2019 Україна Олександр Усик Абсолютний чемпіон (WBO, WBC, IBF, WBA), The Ring
84 31 травня 2019 30 березня 2024 Франція Арсен Гуламірян WBA
85 31 січня 2020 26 лютого 2023 ДР Конго Ілунга Макабу WBC
86 26 вересня 2020 2 липня 2022 Латвія Майріс Брієдіс IBF, The Ring
87 20 березня 2021 27 травня 2023 Велика Британія Ловренс Околі WBO
88 2 липня 2022 18 грудня 2023 Австралія Джай Опетая IBF
Опетая звільнив титул після того, як IBF відхилила його прохання про добровільний захист проти Елліса Зоррі.
89 26 лютого 2023 16 вересня 20232 Швеція Баду Джек WBC
90 27 травня 2023 чинний чемпіон Велика Британія Кріс Біллем-Сміт WBO
91 4 листопада 2023 чинний чемпіон Німеччина Ноель Ґевор (Мікаелян) WBC
Ґевор переміг Ілунга Макабу в бою за вакантний титул.
92 30 березня 2024 чинний Мексика Хільберто Рамірес WBA

Замітки[ред. | ред. код]

1 Чемпіонська організація позбавляє титулу, якщо чемпіон відмовляється його захищати проти обов'язкового чи призначеного претендента.
2 Відмова від титулу.

Володарі поясів в інших дивізіонах[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]