Сухорукова Наталія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Наталія Сухорукова
Особисті дані
Повне ім'я Наталія Володимирівна Сухорукова
Народження 18 жовтня 1975(1975-10-18) (48 років)
  Кримська область, УРСР
Зріст 158 см
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершила кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1992 Киргизстан «Азалія» ? (?)
1993 Україна «Крим-Юні» 15 (1)
1994 Україна «Донецьк-Рось» 23 (1)
1995 Україна «Спартак» (К) 16 (0)
1996—1998 Росія ЦСК ВВС 42 (5)
2000 Україна «Донеччанка» 2 (0)
2001—2009 Україна «Житлобуд-1» 103 (8)
2010 Польща «Медик» ? (?)
2010—2011 Україна «Легенда» 12 (0)
2012 Росія «Мордовочка» 4 (0)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
2012
2012—2015
2017		 Україна «Профі» (См)
Україна «Злагода»
Росія «Захсибколедж»		 ? (?)
33 (24)
? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994—? Україна Україна 14 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Наталія Володимирівна Сухорукова (нар. 18 жовтня 1975, Кримська область[1], УРСР) — українська футболістка, півзахисниця. Входить в десятку найкращих гвардійців чемпіонату України[2]. У 2011 році була визнана найкращою футболісткою України за 20 років[3]. Пішла на співпрацю з кримськими зрадниками та російськими окупантами.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Наталія Сухорукова дебютувала в чемпіонаті України в 1993 році в складі сімферопольського клубу «Крим-Юні». Наступний сезон футболістка провела в складі команди «Донецьк-Рось», разом з яким вона стала переможцем чемпіонату, Кубка України та Кубка пам'яті Наталії Лисенчук[4][5]. У сезоні 1995 року Сухорукова виступала за столичний «Спартак», разом з яким завоювала бронзу чемпіонату України. Потім виступала в Росії протягом двох років, де в складі самарського ЦСК ВВС ставала чемпіоном країни і фіналістом Кубка[6][7][8].

Наступною командою в кар'єрі Сухорукової стала українська «Дончанка». З 2001 року по 2009 рік вона була гравцем «Житлобуду-1». Разом з харків'янками футболістка тричі вигравала український чемпіонат і чотири рази ставала його срібним призером і один раз — бронзовим, п'ять разів була переможцем Кубка України[9][10][11][12][13] і тричі його фіналісткою[14][15][16]. Брала участь у Лізі чемпіонів 2009/10[17].

У 2010 році Наталія Сухорукова виступала за польський «Медик», разом з яким посіла друге місце в чемпіонаті Польщі[18]. Потім вона повернулася в Україну, де приєдналася до чернігівської «Легенди». У складі команди брала участь в Лізі чемпіонів 2010/11 і 2011/12[17]. Ставала срібним призером чемпіонату та фіналістом Кубка[19].

Взимку 2012 року з'явилася інформація про те, що футболістка веде переговори з російською «Мордовочкой»[20]. В результаті Сухорукова приєдналася до клубу разом з іншою українкою Юлією Корнієвець[21]. Відігравши за команду чотири матчі в чемпіонаті Росії вона залишила її[17].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

З 1994 року виступала за жіночу збірну України. У 2009 році головний тренер збірної Анатолій Куцев викликав Сухорукову на чемпіонат Європи в Фінляндії[22]. Українки посіла останнє четверте місце в своїй групі і покинули турнір. Всього в турнірах під егідою УЄФА футболістка зіграла в 14 матчах.

Футзал[ред. | ред. код]

З 2012 року Наталія Сухорукова виступала за ряд футзальних клубів. У 2012 році вона захищала кольори сімфіропольского «Профі». Потім стала гравцем дніпропетровського клубу «Злагода». У складі команди ставала бронзовим призером чемпіонату України 2012/13. У 2015 році Сухорукова повернулася до Криму, де продовжила виступи за «Кримчанку-Тюмень» і «За тверезий Крим»[23]. У складі змішаної команди «Кримчанка-Рекорд», в якій виступають чоловіки і жінки, грала в Арсенал-Лізі Криму. Взимку 2017 року «Захсибколедж» запросив футболістку зіграти за тюменську команду в фіналі чотирьох з футзалу серед жінок[1]. Сухорукова допомогла зайняти клубу третє місце на турнірі[24]. Потім, кримчанку знову запросили зіграти за тюменців у півфінальному матчі чемпіонату Росії серед жіночих команд[25]. За результатами матчів «Захсибколеджу» не вдалося пробитися до фіналу[26].

У січні 2018 року в складі сімферопольської «Кримчанки» Сухорукова взяла участь в турнірі Christmas Female Skeemen. Кримчанки зайняли четверте місце, а сама Сухорукова була визнана найкращим гравцем турніру[27].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Сухорукова була тренером сімферопольської команди «Кримчанка». На початку 2017 року було прийнято рішення про створення так званої «жіночої збірної Криму з футболу», а посаду «головного тренера» було довірено Наталії Сухоруковій[28].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Донецьк-Русь»
«Спартак» (Київ)
ЦСК ВВС
  • Росія Кубок Росії
    • Володар (1): 1996
«Житлобуд-1»
  • Україна Чемпіонат України
    • Чемпіон (3): 2003, 2004, 2008
    • Срібний призер (4): 2002, 2005, 2006, 2009
    • Бронзовий призер (1): 2007
«Медик»
  • Польща Чемпіонат Польщі
    • Срібний призер (1): 2009/10
«Легенда»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Наталья Сухорукова из Симферополя поможет «Тюмени» в финале Кубка России [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  2. ↑ 200 матчей Юлии Ващенко в чемпионатах Украины [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Шевченко и Блохин получили «футбольный Оскар» [Архівовано 2016-04-04 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Кубок України з футболу серед жінок 1994 р. Протокол матчу Аліна Київ — ФК Донецьк. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  5. ↑ От первого до двадцатого чемпионата [Архівовано 2017-10-02 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Наш календарь [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Информация об игроке [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.] / womenfootball.ru (рос.)
  8. ↑ Russia 1996 Women [Архівовано 2011-11-16 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Кубок України з футболу серед жінок 2003 р. Протокол матчу Легенда-Чексіл Чернігів — Арсенал Харків [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Кубок України з футболу серед жінок 2004 р. Протокол матчу Арсенал Харків — Легенда-ШВСМ Чернігів [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Кубок України з футболу серед жіночих команд 2006 р. Протокол матчу Легенда-ШВСМ Чернігів — Житлобуд-1 Харків [Архівовано 2018-02-01 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Кубок України з футболу серед жіночих команд 2007 р. Протокол матчу Житлобуд-1 Харків — Легенда-ШВСМ Чернігів. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  13. ↑ Кубок України з футболу серед жіночих команд 2008 р. Протокол матчу Житлобуд-1 Харків — Легенда-ШВСМ Чернігів. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 2 березня 2019.
  14. ↑ Кубок України з футболу серед жінок 2002 р. Протокол матчу Легенда-Чексіл Чернігів — Житлобуд-1 Харків. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  15. ↑ Кубок України з футболу серед жінок 2005 р. Протокол матчу Арсенал Харків — Легенда-ШВСМ Чернігів. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  16. ↑ Кубок України з футболу серед жіночих команд 2009 р. Протокол матчу Житлобуд-1 Харків — Легенда-ШВСМ Чернігів [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  17. ↑ а б в Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
  18. ↑ Ekstraliga kobiet 2009/2010 [Архівовано 2014-07-23 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Кубок України з футболу серед жіночих команд 2011 р. Протокол матчу Легенда-ШВСМ Чернігів — Житлобуд-1 Харків [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Сухорукова ведет переговоры с «Мордовочкой» [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  21. ↑ В пятницу «Рязань-ВДВ» дома сыграет с «ершистым аутсайдером» [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Куцев определился с составом [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Информация игрока: Наталья Сухорукова [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Наталья Сухорукова из Симферополя помогла тюменскому «Запсибколледжу» выиграть «бронзу» Кубка России по мини-футболу [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. ↑ «Запсибколледж» вновь вызвал крымчанку Наталью Сухорукову [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  26. ↑ Команда Натальи Сухоруковой не сумела пробиться в финал чемпионата России по мини-футболу [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  27. ↑ Симферопольская «Крымчанка» достойно выступила на турнире в Краснодарском крае [Архівовано 2018-03-09 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Создана женская сборная Крыма по футболу [Архівовано 2017-07-02 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Україна
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сухорукова_Наталія_Володимирівна&oldid=35755157