ТЕС Апаресіда
| Країна |
 Бразилія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Бразилія штат Амазонас | |||
| Введення в експлуатацію | 1985 (Апаресіда І, агрегати 5 та 6), 1997 (Апаресіда І, агрегати 7 та 8), 1998 (Апаресіда ІІ) | |||
| Вид палива | нафтопродукти, потім природний газ | |||
| Енергоблоки | 2х20 + 2х36 (Апаресіда I, агрегати 5 — 8), 2х40 (Апаресіда ІІ) | |||
| Турбіни | 2 газові Pratt & Whitney FT-4 GG4C-3F + 2 газові General Electric LM6000PA (Апаресіда I), 2 газові General Electric LM6000PC (Апаресіда ІІ) | |||
| Встановлена електрична потужність |
192 (агрегати 5 — 10) | |||
| Материнська компанія | Amazonas GT | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Координати: 3°07′47″ пд. ш. 60°01′57″ зх. д. / 3.12972° пд. ш. 60.03250° зх. д.
ТЕС Апаресіда — теплова електростанція в Бразилії у штаті Амазонас. Є однією з багатьох ТЕС, які працюють чи працювали у розташованому в центрі Амазонії місті Манаус.
Станом на 1981-й рік потужність ТЕС Апаресіда становила 32 МВт. В подальшому на майданчику змонтували ще кілька турбогенераторів, що збільшило показник станції в кілька разів:
- в 1985-му стали до ладу дві встановлені на роботу у відкритому циклі газові турбіни Pratt & Whitney FT-4 моделі GG4C-3F потужністю по 20 МВт (турбогенератори № 5 та № 6);
- в 1997-му додали дві встановлені на роботу у відкритому циклі газові турбіни General Electric LM6000PA потужністю по 36 МВт (турбогенератори № 7 та № 8).
Сукупність перелічених вище об'єктів також відома як ТЕС Апаресіда Bloco І. Крім того, не пізніше 2008-го до складу станції Апаресіда включили розташовані поруч генеруючі потужності, котрі раніше рахувались як окрема електростанція ТЕС D. Вона стала до ладу в 1998 році та мала дві встановлені на роботу у відкритому циклі газові турбіни General Electric LM6000PC потужністю по 40 МВт. Після приєднання цей компонент станції отримав найменування Апаресіда Bloco II (а турбогенератори — номери 9 та 10).
Оскільки перші чотири турбоагрегати вже були виведені з експлуатації, загальний показник ТЕС Апаресіда за наведеними вище даними досягнув 192 МВт (турбогенератори 5 — 10). При цьому в інших джерелах потужності турбін зазначаються як 30,9 МВт, 49,8 МВт та 60,5 МВт, а загальний показник станції — до 280 МВт[1][2][3][4][5] (можливо відзначити, що Манаус розташований у кліматичній зоні з високою температурою та вологістю, тобто там, де фактичні потужності газових турбін суттєво відрізняються від номінальних в умовах ISO).
Станом на кінець 2010-х загальна потужність станції за звітом її власника рахувалась як 166 МВт.[6]
Первісно ТЕС використовувала нафтопродукти, проте після запуску в кінці 2000-х газопроводу Уруку – Коарі – Манаус перейшла на блакитне паливо.[7]
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 69 кВ.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ PLANEJAMENTO ENERGÉTICO BRASILEIRO E A CRISE DE SUPRIMENTO: O CASO DE MANAUS *NELSON KUWAHARA ELIZABETH FERREIRA CARTAXO (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2019. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ http://www.eacservicos.com/wp-content/uploads/2016/04/LA_EAC_002.15-Thermoelectric-Power-Plant.pdf (PDF).
- ↑ MEMÓRIA DA 2ª REUNIÃO PÚBLICA ORDINÁRIA DA DIRETORIA DE 2008 15/01/2008 Data: 15 de janeiro de 2008. Local: Sala de Reuniã. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ GAT-13 (PDF).
- ↑ ATA Nº 50, DE 05 DE DEZEMBRO DE 2012 - SESSÃO ORDINÁRIA - (PDF).
- ↑ Nacional, Imprensa. Relatório da Administração e Demonstrações Financeiras - DOU - Imprensa Nacional. www.in.gov.br (pt-BR) . Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ UTE Aparecida em operação - Blog do GESEL- Grupo de Estudos do Setor Elétrico - UFRJ. www.nuca.ie.ufrj.br. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ Manual de Procedimentos da Operação Módulo 5 - Submódulo 5.12 (PDF).