ТЕС Арнот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ТЕС Арнот
25°56′37″ пд. ш. 29°47′22″ сх. д. / 25.94384000002778023° пд. ш. 29.78956000002778026° сх. д. / -25.94384000002778023; 29.78956000002778026Координати: 25°56′37″ пд. ш. 29°47′22″ сх. д. / 25.94384000002778023° пд. ш. 29.78956000002778026° сх. д. / -25.94384000002778023; 29.78956000002778026
Країна  ПАР
Розташування провінція Мпумаланга
Введення в експлуатацію 1971-1975
Вид палива вугілля
Енергоблоки 6х350
Котельні агрегати ICAL
Турбіни парові Brown Boveri
Електрогенератори CEM
Встановлена електрична
потужність
2100
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт·год
9675
Материнська компанія Eskom
ідентифікатори і посилання
ТЕС Арнот. Карта розташування: Південно-Африканська Республіка
ТЕС Арнот
ТЕС Арнот
Мапа
CMNS: ТЕС Арнот у Вікісховищі

ТЕС Арнот — теплова електростанція в Південно-Африканській Республіці. Знаходиться за 220 км на схід від Йоганнесбурга в провінції Мпумаланга (можливо відзначити, що в останній розташована абсолютна більшість станцій країни, призначених для роботи в базовому режимі).

Будівельні роботи на майданчику станції розпочались в 1968-му, а введення блоків в експлуатацію припало на період між 1971 та 1975 роками. ТЕС відноситься до класичних конденсаційних станцій та складається з обладнаних паровими турбінами шести блоків потужністю по 350 МВт. За добу вони споживають до 25 тисяч тонн вугілля.

В 1992 році через падіння попиту три енергоблоки ТЕС Арнот законсервували (можливо відзначити, що в той період подібну операцію провели з цілим рядом генеруючих об'єктів, як то ТЕС Камден, Грутвлей або Коматі), а ще один вивели в холодний резерв. Втім, вже у 1998-му всі блоки повернули до роботи.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 400 кВ. Електроенергія постачається, зокрема, на підстанцію Мапуто у сусідньому Мозамбіку для живлення алюмінієвого комбінату MOZAL.

Паливна ефективність станції становить 35,6 %.

У 1981 році на станції відбувся акт саботажу, коли нападники змогли підірвати два трансформатори, а ще під трьома вибухові пристрої не спрацювали.[1][2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Arnot Power Station. www.eskom.co.za (en-us) . Процитовано 24 січня 2018.
  2. Arnot Power Station. www.eskom.co.za (en-us) . Процитовано 24 січня 2018.